Юристи MORIS GROUP провели майстер-клас на тему підготовки позову в податковому спорі

Для слухачів LHS було проведено майстер-клас на тему «Розробка стратегії захисту та підготовка позовної заяви у типових податкових спорах» (на основі заготовлених практичних кейсів). Василь Андрусяк, керівник практики податкового права ЮК MORIS GROUP, та Артем Устюгов, провідний юрист практики податкового права ЮК MORIS GROUP, розповіли про три кейси з різною фабулою. У них згадуються «типові аргументи, на які посилається податкова», зазначив пан Устюгов.

Кейс №1 стосувався підписів у первинних документах і протоколу допиту директора контрагента. Аргументи фіскального органу складалися з таких блоків:

  1. Висновком спеціаліста від 10 липня 2018 року №10 за результатами почеркознавчої експертизи, яка була проведена ГУ МВС України в Київській області Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, було встановлено, що підписи в копіях первинно-бухгалтерських документів, укладених між ТОВ «Будівельний підрядник» і ТОВ «Київ Сервіс», виконані двома різними особами.
  2. Згідно з інформацією з протоколу допиту від 12 грудня 2015 року ОСОБА_1 — директор ТОВ «Будівельний підрядник», останній заперечує проти своєї причетності до господарської діяльності цієї організації.
  3. Інформацію з протоколу допиту від 12 грудня 2015 року контролюючий орган отримав з інформаційно-аналітичних систем ДФС України.

Як оскаржити вищенаведені аргументи? Перш за все, потрібен текст оригіналу експертизи. Крім того, експертиза може бути прорецензована іншими експертами, які можуть встановити, чи правильно було використано методологію під час проведення експертизи. Непокоїть, чи були поставлені експертові правильні питання (раптом питання не мали відношення до предмета доказування, а саме — з приводу реальності операції). Важливо, що експертиза проводилася за копіями документів, а не за оригіналами. При використанні копії завжди має бути висновок експерта, що не було монтажу. Також виникає питання щодо заангажованості експертної установи, адже кримінальне провадження велося органами внутрішніх справ, а експертна установа теж входила до системи МВС. Необхідно за допомогою запиту дізнатися, чи працювала певна особа в зазначеній експертній установі. Учасники обговорення висловили поради на випадок, якщо в матеріалах справи знаходяться дві експертизи з різними висновками. Можна мотивувати тим, що висновок одного із експертів повинен братися до уваги, оскільки його кваліфікація вища (це можна доводити, посилаючись на досвід роботи і кількість наукових публікацій). Також лектори порадили допитати в суді директора контрагента. «З формальних причин нівелюємо аргументи, наведені ДФС», — зазначив Артем Устюгов.

Далі були озвучені аргументи, як розбити доводи у другому блоці. Важливо вивчити протокол, попросити посадову особу дати свої свідчення в суді або на відео (чи попросити надати нотаріально засвідчену заяву), а також поцікавитися, чи давали слідчий або прокурор дозвіл податківцям на використання матеріалів кримінального провадження.

Деякі компанії щомісяця підписують засвідчений нотаріусом документ, в якому підтверджується реальність операцій. Часто фіскали не володіють жодною інформацією, а просто беруть витяг із внутрішньої інформаційної бази у вигляді фрагмента допиту директора. Проте юристи радять допитати директора у суді — це забезпечує найбільший рівень достовірності. Посадовій особі підприємства морально легше буде дати свідчення за допомогою відеоконференцзв’язку.

Стратегія захисту повинна включити такі елементи:

  1. Оскарження наказу про призначення перевірки.
  2. Оскарження податкових повідомлень-рішень та доведення:

— дотримання ТОВ «Київ Сервіс» принципу належної обачності при виборі контрагента;

— наявності у ТОВ «Київ Сервіс» ділової мети на здійснення господарських операцій з ТОВ «Будівельний підрядник»;

— дотримання доктрини «реальності господарських операцій».

  1. Витребування у фіскального органу копії висновку спеціаліста від 10 липня 2018 року №10 та копії протоколу допиту директора контрагента.
  2. Заявлення клопотання про визнання протоколу допиту недостовірним доказом через те, що в період взаємин директором ТОВ «Будівельний підрядник» була зовсім інша людина.
  3. Заявлення клопотання про визнання висновку спеціаліста від 10 липня 2018 року №10 недостовірним доказом, оскільки він не містить інформації про дійсні обставини справи.
  4. Вимога у фіскального органу дозволу на розголошення матеріалів досудового кримінального розслідування.
  5. Заявлення клопотання про визнання протоколу допиту недопустимим доказом.

«Ліпше йти за всіма пунктами», — заявив Василь Андрусяк, надаючи пораду оскаржити всі аргументи податкової, а не зосереджуватися на чомусь одному. Навіть якщо є «бетонна» позиція щодо призначення перевірки, однак, потрібні контраргументи. Переконання у власній правоті дасть змогу судді простіше прийняти рішення на вашу користь.

Також юристи зазначили, що оскаржити правомірність перевірки можна вже після її проведення (навіть у разі допуску до перевірки). Цікаве питання — існуючий раніше мораторій. В одній із справ щодо камеральної перевірки Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець прагнув зменшити навантаження на бізнес. Тоді як камеральна перевірка не створює труднощів підприємцям, тому могла бути проведена всупереч мораторію.

Далі вивчався Кейс №2. Згідно з фабулою, контролюючий орган перевірив повний перелік первинних документів за операціями поставки вугілля (включаючи залізничні накладні, які підтверджують транспортування товарів). Але, незважаючи на реальність таких операцій, донарахував податкові зобов’язання з ПДВ тільки на тій підставі, що не зміг встановити походження вказаного товару, оскільки за контрагентами позивача числяться обриви у ланцюжку поставок товару, і у такого контрагента немає достатніх матеріально-трудових ресурсів.

У цьому випадку стратегія захисту полягатиме в тому, щоб дотриматися принципу належної обачності при виборі контрагента-постачальника, акцентувати увагу на тому, що податковий орган у своєму ж акті перерахував увесь пакет первинної і бухгалтерської документації, яка підтверджує реальність операцій, і жодних претензій до документів у фіскалів немає.

Серед документів, які важко підробити і оскаржити, пан Андрусяк назвав залізничні накладні. «Просто так» уповноважені особи ПАТ «Укрзалізниця» їх не видають. Ці документи з високою ймовірністю дадуть змогу переконати суддів у реальності операції.

Зверталася увага і на те, що судді хочуть почути аргументацію щодо ділової мети операції. Свою позицію треба обґрунтовувати зрозумілими з точки зору виробничих процесів речами (наприклад, без вугілля підприємство зупинилося б).

Серед іншого, у подібному кейсі важливо вказати на неприпустимість залучення платника до відповідальності у зв’язку з можливими порушеннями податкової дисципліни його контрагентом. Це Василь Андрусяк назвав «квінтесенцією» в стратегії доведення.

Остання справа — Кейс №3 — «досить творча зі сторони ДФС», відзначив Василь Андрусяк. Відповідно до фабули, ТОВ «Постачальник послуг» протягом періоду, що перевіряється, сплачено на користь ФОП М. та ФОП С. кошти, які складають 89% усіх коштів, отриманих від ТОВ «Київ Сервіс». Громадянин М. протягом 2015—2017 років перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Київ Сервіс» і працював на посаді програміста. Аналітичні матеріали щодо використання програмного забезпечення мають великий обсяг і являють собою трудомісткий процес, тоді як ФОП М. та ФОП С. не подавали податкову звітність про виплату будь-якого доходу на користь фізичних осіб та ФОП.

У цьому випадку стратегія захисту складатиметься з таких елементів:

  1. Дотримання ТОВ «Київ Сервіс» принципу належної обачності при виборі контрагента.
  2. Наявність у ТОВ «Київ Сервіс» ділової мети на здійснення господарських операцій з ТОВ «Постачальник послуг».
  3. Дотримання доктрини «реальності господарських операцій».
  4. Надання доказів використання отриманих послуг і програмного забезпечення у власній господарській діяльності.
  5. Вимога у ТОВ «Постачальник послуг» доказів декларування і сплати податків з сум доходу, отриманого від взаємин з ТОВ «Київ Сервіс», з копіями податкових декларацій.
  6. Витребування у фіскального органу інформації щодо того, чи були зменшені за результатами податкових перевірок податкові зобов’язання ТОВ «Постачальник послуг» при взаєминах з ТОВ «Київ Сервіс», чи були сплачені ТОВ «Постачальник послуг» податкові зобов’язання за єдиним податком у повному обсязі і чи є у ТОВ «Постачальник послуг» податковий борг.

Також зверталася увага на випадки, коли колективний договір і профспілка забороняють підприємству використовувати понаднормові роботи. Тому, щоб встигнути у строки, підприємство має звернутися до фізичної особи — підприємця або іншого підрядника. Одна і та ж особа може виступати як працівник і як підприємець, головне — розмежовувати ці послуги і щоб вони не дублювалися в рамках трудових зобов’язань та зобов’язань за господарським договором.

Твердження про недостатню кількість ресурсів також можна спростувати цікавим шляхом: для цього у запиті треба порушити питання, чи є співробітник ДФС фахівцем з трудових ресурсів. Потрібно довести, що посадові особи не володіють відповідною кваліфікацією. Також було визначено, що в посадових інструкціях перевіряльників не зафіксовано такої функції, як встановлення достатності або недостатності трудових ресурсів. Юристи MORIS GROUP відзначають, що можна використовувати й інший аргумент: можливо, трудові ресурси були, просто не складався і не подавався звіт 1-ДФ. Йти можна і від зворотного: вимагати від органу ДФС розрахувати, скільки ж людино-годин потрібно було для виконання певної роботи.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів