Іван Пріцак та Віктор Сапальов проаналізували Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» та його застосування у судовій практиці

Спецкурс для адвокатів банківського сектору триває. Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» та його застосування у судовій практиці під час своєї лекції розповіли Іван Пріцак та Віктор Сапальов, старші юрисконсульти відділу судового захисту регуляторних функцій управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Національного банку України (НБУ).

Лектори зупинилися на основних змінах у законодавстві, що стосуються НБУ відповідно до Закону №590-ІХ, який набув чинності 23 травня 2020 року. Зокрема, серед особливостей провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, стосовно виведення банків з ринку є таке: позовна заява про оскарження індивідуального акта/рішення подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає; подання позовної заяви, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного індивідуального акта/рішення; справи розглядаються у порядку загального позовного провадження; під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною 1 цієї статті, суд перевіряє, чи прийнятий індивідуальний акт або рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, які визначають повноваження Національного банку України; під час розгляду адміністративних справ суд використовує як підставу для власної оцінки та покладається на кількісні, якісні оцінки та висновки, зроблені Національним банком України, на підставі яких були прийняті відповідні рішення.

Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення або окремих його положень: не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку; не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди.

Спікери підкреслили, що особливості визначення розміру шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами/рішеннями, зазначеними у частині 1 цієї статті, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність». Суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик