«Касаційна скарга сьогодні — найскладніший процесуальний документ» — Ірина Кобець, радник Юридичної групи LCF

Проблемні питання, що виникають при перегляді судових рішень, висвітлила під час лекції «Підстави і межі перегляду судових рішень. Процесуальні можливості протидії процесуальним диверсіям» Ірина Кобець, радник Юридичної групи LCF.

Спікер нагадала, що принцип апеляційного перегляду — це перегляд рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може приймати докази, не досліджені місцевим судом, тільки за наявності обґрунтування неможливості їх подати своєчасно.

Спікер попередила, що якщо якийсь аспект рішення не заявляється до перегляду, то господарський суд не буде вирішувати таке питання. Наприклад, якщо оскаржується тільки рішення за первинним позовом, а в прохальній частині скарги нічого не сказано про зустрічний, то суд не буде переглядати справу в частині зустрічного позову.

При цьому суд у ряді випадків не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги: якщо встановить істотне порушення процесуальних правил, яке тягне за собою скасування рішення або неправильне застосування матеріальних норм, він зобов’язаний відреагувати, навіть якщо апелянт таке порушення не помітив або в своїй скарзі на нього не посилався.

Ірина Кобець звернула увагу слухачів на те, що зараз судова практика розвивається таким чином, що якщо суд встановить, що було порушення права, однак позивач неправильно кваліфікував порушення, то суд може правильно оцінити обставини і дати самостійну кваліфікацію дій. Новацією процесу є можливість повторного апеляційного перегляду рішення. Однак це можливо тільки у відношенні до судових рішень, постанови у «першій апеляції» в яких були прийняті до 15 грудня 2017 року.

Лектор зазначила, що судова практика зараз істотно звузила і коло «зацікавлених осіб», тобто не учасників справи, які можуть подавати скарги. Зокрема, вимагати перегляду можуть тільки особи, чиї реальні права або інтереси зачіпаються рішенням суду безпосередньо.

Також Ірина Кобець висвітлила нові правила касаційного перегляду, зазначивши, що потрапити на касацію стає все складніше. Так, наприклад, перегляду не підлягають рішення, в яких Верховний Суд був судом апеляційної інстанції, рішення в малозначних справах (за винятком чотирьох суворо обумовлених кодексом випадків) і з ціною позову до 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто приблизно до мільйона гривень. При цьому є справи, наприклад корпоративні та антимонопольні, які не можуть бути віднесені до малозначних, незалежно від ціни позову.

Виходячи з досвіду, спікер зазначила, що наявність виняткового значення для сторони для допуску незначної справи до касації в господарському процесі вкрай непросто — адже це суто приватні правовідносини в комерційній, тобто спочатку ризиковій, сфері. Тому доводити право перегляду пані Кобець рекомендує через аргументи наявності питання права, дозвіл якого має значення для формування або забезпечення єдності практики. Але навіть якщо рішення підлягає касаційному перегляду за формальними ознаками, необхідність такого перегляду також треба обґрунтувати. Доводами можуть служити: незастосування апеляційним судом висновку ВС, відсутність висновку ВС, необхідність відступу від виведення ВС або ж справа розглянута неповноважним судом або підписана іншими суддями, ніж зазначено в рішенні. Тобто залишилося тільки два істотних порушення процесуальної вимоги, яка може поставити під сумнів правильність судового рішення апеляційного суду.

«Касаційна скарга сьогодні — найскладніший процесуальний документ» — вважає спікер. У зв’язку з цим вона дала ряд порад: виділяти розділ «підстави для перегляду рішення Верховним Судом» у тексті скарги, звірятися з актуальною практикою ВС буквально до дня подачі скарги або ж, якщо того вимагає процесуальне становище, заперечувати проти відкриття, доводячи відсутність неоднозначності в судовій практиці з порушеного в справі питання.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик