Керуючий партнер Stron Legal Services Олег Дерлюк проаналізував податковий ефект від використання господарських договорів

Друга лекція керуючого партнера Stron Legal Services Олега Дерлюка у рамках модуля «Оподаткування у сфері послуг» блоку «Специфіка оподаткування різних індустрій» Школи податкової практики Legal High School була присвячена зарплатним податкам і трудовим правовідносинам.

Лектор проаналізував податковий ефект від використання господарських договорів. При зарплаті працівника після оподаткування в 1000 доларів на трудовому договорі вартість такого співробітника буде 1515 доларів (242,23 долара (18,63 — військовий збір; 223,6 — ПДФО) плюс 273,29 — 22% від заробітної плати), а на господарському договорі +1089 доларів (52,63 долара єдиний податок і 35,6 — 22% від мінімальної заробітної плати — фіксований розмір).

Говорячи про нормативне визначення, пан Дерлюк зазначив, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства…, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства… зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. А за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Порівнюючи ці два типи договорів, пан Дерлюк зазначив, що роботодавець контролює процес виконання роботи, а замовник — яким повинен бути результат виконання роботи; роботодавець забезпечує працівника знаряддям праці, а підрядник переважно забезпечує себе сам. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що працівник — залежний, а підрядник — самостійний.

Потім спікер зупинився на «удаваних правочинах» — згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, укладений сторонами для приховання іншого правочину, який насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин було вчинено сторонами для приховання іншого укладення правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочинів, які сторони насправді вчинили. «Розглядаючи справу про удаваність правочину, суд керуватиметься чотирма доктринами: перевага суті над формою, податкова мета, розумна економічна причина (мета), реальність операції», — відзначив Олег Дерлюк. Це основні «тести», які суд застосовуватиме, розглядаючи справу про удаваність правочину.

Суть роботи податкового консультанта полягає в тому, щоб створити таку потужну структуру, підготуватися так, щоб на судовому етапі процес було легко виграти.

Що можна протиставити аргументам податкової? Якісно підготовлену документацію, рівень фактичних дій, можна застосовувати також специфічні інструменти (йдеться в тому числі про нерезидентів).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів