Хоча не кожен конфлікт є юридичним, проте кожен має закінчуватися юридичною процедурою — Андрій Ілюк

Про правові позиції Верховного Суду в корпоративних спорах у рамках лекції в Legal High School розповів Андрій Ілюк, радник TEFFI Law Firm, а також він проаналізував практикоутворюючі кейси Верховного Суду. Розкриваючи тему корпоративних конфліктів, спікер зазначив, що конфлікт — це відсутність згоди між двома та більше сторонами у процесі реалізації певних інтересів. При цьому він зазначив, що кожен судовий спір — це конфлікт, проте не кожен конфлікт закінчується судовим спором.

Лектор виділив головні причини конфліктів у корпоративному праві, серед яких: використання номінального власника, відносини з яким не закріплені договором; розподіл часток у бізнесі 50/50; фінансові труднощі або раптовий успіх; відсутність чітких ролей партнерів; незбіг цінностей та втрата довіри; відмінності в оцінці вкладу іншого з партнерів та невиправдані очікування.

Виходячи з цієї класифікації, Андрій Ілюк для запобігання конфліктів порадив слухачам Legal High School уникати оформлення бізнесу на номінального власника, уникати розподілу часток власності у пропорції 50/50, натомість залучати третього партнера, належно оформлювати статутні документи і договори з ключовими менеджерами, знати свого партнера та прописувати необхідні норми у корпоративному договорі.

Відповідно до аналізу судової практики, присвяченої захисту корпоративних прав учасника товариства, лектор послався на постанову Верховного Суду від 3 грудня 2019 року, в якій Велика Палата вказала не лише на належний спосіб захисту прав, але й надала альтернативні способи вирішення ситуації, коли учасник товариства звертається до суду в інтересах товариства, права якого порушені неправомірними діями посадової особи товариства. Також він проаналізував постанову Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року, в якій суд зазначив, що відчуження частки у статутному капіталі на користь третьої особи, яка не є учасником товариства на підставі заяви, не передбачене законом і можливе лише за умови, якщо між третьою особою та учасником товариства укладено відповідний договір.

Аналізуючи постанову Верховного Суду від 22 серпня 2018 року, Андрій Ілюк наголосив, що суд зазначив, що у разі визнання акта недійсним суд не має потреби скасовувати його, оскільки визнання недійсним означає, що він не породив правових наслідків з дня його вчинення, натомість скасування акта означає втрату ним чинності з моменту скасування.

Лектор зазначив, що всі корпоративні конфлікти характеризуються чотирма основними ознаками:

— строки — кожен корпоративний конфлікт це затяжна війна, яка триває щонайменше два роки, отже, краще звернутися до альтернативних методів вирішення, в тому числі медіації;

— вартість — кожна корпоративна війна є дуже затратною подією для обох сторін, оскільки потребує витрат на комплексний юридичний супровід;

— публічність — як би не старались сторони, корпоративний конфлікт обов’язково стає надбанням громадськості;

— вплив на господарську діяльність, причому не лише власне об’єкта конфлікту, але й його контрагентів, орендарів тощо.

Як зазначив лектор, на виході з конфлікту маємо зазвичай знекровлене підприємство, тому завжди потрібно шукати можливість ще на початку конфлікту знаходити способи мінімізації його впливу на колектив та залучені сторони. Резюмуючи, Андрій Ілюк наголосив, що хоча не кожен конфлікт є юридичним, проте кожен має закінчуватися юридичною процедурою — мировою угодою чи рішенням суду, тому роль юристів у вирішенні корпоративних конфліктів важко переоцінити.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик