Модуль «Оподаткування у сфері послуг» блоку «Специфіка оподаткування різних індустрій» Школи податкової практики Legal High School продовжує свою роботу.
Керуючий партнер Stron Legal Services Олег Дерлюк розповів про проблемні питання структурування IT-бізнесу. За його словами, якщо компанія хоче «вижити» в умовах цифрової економіки, вона повинна бути IT-компанією. Також він відзначив певні тенденції в податковому законодавстві, наприклад, Франція і Великобританія розглядають можливість введення нових видів податків — податків на цифрові послуги.
Класичні інститути податкового законодавства, наголосив Олег Дерлюк, розраховані з урахуванням того, що бізнес потребує фізичної присутності, а в IT-бізнесі потреба у такій, фізичній, присутності не так яскраво виражена. Тому часто застосування класичних податкових інститутів до IT-бізнесу не призводить до результату, поставленого законодавцем.
Один із таких неефективних інститутів — постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента в Україні (зокрема, місце управління, філія, офіс, … сервер), — покликаний забезпечити стягнення податку на прибуток. Так, щоб стягнути податок на прибуток, податковий орган повинен довести створення постійного представництва (платника податку на прибуток на загальних підставах), потім контролюючий орган зможе нараховувати, стягувати, притягувати до відповідальності як рядового платника податків.
Незважаючи на неефективність інститутів, їх застосування податковими органами все ж може призвести до суттєвих негативних наслідків. Тому ці ризики мають бути враховані при структуруванні бізнесу. Кілька важливих принципів, яких треба дотримуватися (застосовувати) при структуруванні: інститут агента з незалежним статусом; принципи витягнутої руки; реальної присутності.
Говорячи про покриття ризиків утворення постійного представництва, пан Дерлюк зазначив: якщо в Україні є обладнання, приміщення, яке використовується IT-компанією, рішенням може стати надання цього обладнання і приміщення персоналу на ринкових умовах третіми особами. Так само персонал, найнятий за господарським договором, повинен надавати послуги (роботи) ряду замовників і в цілому мати атрибути самостійності (в тому числі — нести витрати).
Другу частину лекції пан Дерлюк присвятив податковим аспектам при роботі з іноземними юрисдикціями. Він прогнозує, що у майбутньому класичні офшорні юрисдикції, такі як БВО, Беліз і Сейшели, не втратять своєї актуальності, але стануть дорожчими і більш «престижними».
