Комерційні банки майже не користуються перевагами, гарантованими Законом про фінансову реструктуризацію, — лектор LHS Андрій Боровик

З доповіддю щодо застосування малим і середнім бізнесом Закону України «Про фінансову реструктуризацію» (Закон) виступив Андрій Боровик, заступник голови Секретаріату фінансової реструктуризації (Секретаріат).
Ключова особливість Закону — добровільність передбачених ним процедур. Ініціює процедуру тільки боржник. Далі він описав систему управління у цій сфері. Пан Боровик підкреслив, що Секретаріат як виконавчий орган, створений згідно з вимогами Закону, максимально дистанційований від суті переговорного процесу між сторонами і виконує лише організаційну роль у процедурі. Надання права на арбітраж є ще одним новим і обов’язковим елементом при підписанні угоди на початку процедури. Хоча поки не було жодної справи, до якої залучався б арбітражний комітет.
Закон, наголосив пан Боровик, передбачає досить обмежені строки — до 180 днів. На практиці корпоративні кейси, що займають 91% усіх справ, розробляються за півроку до офіційного початку процедури (тому на практиці процес тривав приблизно 90 днів). Власне процедура — це фіналізація всіх попередніх домовленостей, підкреслив спікер. Є прецеденти, коли борг частково погашався перед підписанням договору про фінансову реструктуризацію. Незважаючи на прозорість, домовленості між сторонами ніде не публікуються. Вони є конфіденційними. План реструктуризації може бути прописаний на десять-двадцять років.
Поняття «незалежний експерт» було досить дискусійним на момент розробки Закону. За словами спікера, це важливий учасник процесу. Експертом може бути як фізична особа, так і юридична. Лектор запевнив, що експерт не є зайвою бюрократичною ланкою. Як правило, такими незалежними експертами виступали великі консалтингові компанії. Звіт експерта є однією з небагатьох підстав, коли процедуру може бути перервано.
На цей момент Секретаріат більше отримує справ саме від державних банків, а не комерційних, як, власне, і уявлялося при розробці Закону. Чому? Бо у державних банків досить обмежені можливості у роботі з неплатоспроможними клієнтами.
При цьому комерційні банки переважно утримуються від використання Закону. Серед бізнесу поширене побоювання щодо адміністративних ризиків і високої вартості «входу» в процедуру, в тому числі за рахунок вартості послуг незалежної експерта тощо. Хоча передбачений Законом порядок, навпаки, несе додаткові фінансові пільги для боржника, зокрема податкові.
Сьогодні до фінансової реструктуризації вдаються великі компанії з корпоративного сектора. Можливо, пояснюється це тим, що кредиторам не хочеться мати справу з безліччю невеликих суб’єктів. До того ж обізнаність малого і середнього бізнесу про процедуру так само обмежена, хоча Секретаріат веде роботу і з підприємствами такого типу.
Загальний обсяг NPL бізнесу становить близько 400 млрд грн по Україні. Лектор звернув увагу на те, що рівень прострочених кредитів (non-performing loan) є надмірним за світовими рамками і становить близько 57%.
На сьогодні в Секретаріаті відкрито 14 процедур (завершено дев’ять) фінансової реструктуризації (приблизно на 22 млрд грн). При цьому 91% кейсів — це великі корпоративні кейси (заборгованість від 1 млрд грн). Хоча Закон не встановлює мінімального порогу боргу або обсягу бізнесу, який дозволяє «увійти» в процедуру фінансової реструктуризації, по суті немає жодних обмежень для компанії боржника почати процедуру і отримати певний позитивний результат згідно із Законом і планом реструктуризації. Закон України «Про фінансову реструктуризацію» повинен застосовуватися і надалі, залучаючи нових суб’єктів, включаючи малий і середній бізнес, упевнений пан Боровик.
Основне завдання Секретаріату в 2018 році — збільшення кількості представників малого та середнього бізнесу в процедурах фінансової реструктуризації згідно із Законом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів