Основні новели Закону №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» проаналізувала під час своєї лекції Лариса Антощук, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, адвокат. Вона зазначила, що цей закон називають «малою податковою реформою», бо, крім суттєвих змін до адміністрування, внесено ряд змін з імплементації плану протидії явищу BEPS.
На її думку, метою законодавчих змін є посилення контролю за операціями із нерезидентами в розрізі питань трансфертного ціноутворення, оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами, запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування, запобігання уникнення статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв та застосування процедури взаємного узгодження.
Аналізуючи новели закону №466-IX, лектор зазначила, що вони передбачають запровадження оподаткування КІК, зміну визначення бенефіціарного власника доходу, запровадження правил оподаткування доходів від опосередкованого продажу корпоративних прав в українських компаніях, розширення визначення поняття «дивіденди» та «постійне представництво», введення правила «місця ефективного менеджменту» (place of effective management) для визнання нерезидентів резидентами України — платниками податку на прибуток в Україні, запровадження процедури взаємного узгодження, нововведення щодо контролю за трансфертним ціноутворенням. Крім того, вона вказала на ризики, які несуть для платників податків запропоновані зміни, та проілюструвала їх актуальними кейсами судової практики.
Щодо внесення змін до частини адміністрування податків та зборів, то Лариса Антощук зауважила, що змінюється процедура розгляду заперечень — створюються спеціальні колегіальні органи при контролюючих органах, запроваджено нові підстави для проведення позапланових перевірок (отримання інформації від іноземних державних органів, що свідчать про порушення щодо питань, охоплених попередніми перевірками; отримання інформації, що свідчить про здійснення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік). Відтепер під час проведення перевірок податковий орган має право запитувати письмові пояснення щодо трансакцій та докази (первинні документи), а також пояснення щодо дотримання законодавства в частині оформлення трудових відносин та відповідного оподаткування. Змінено строки давності, встановлення складової вини, уніфіковано «правило 10 робочих днів» для подачі скарги та узгодження податкового зобов’язання. З цього приводу лектор порадила слухачам Legal High School як превентивний захід від тиску на співробітників представниками податкової роз’яснювати персоналу, що вони мають право користуватися статтею 63 Конституції України під час спілкування не лише з правоохоронними, але й контролюючими органами.
Особливу увагу лектор зосередила на такій новелі законодавства, як «тест основної цілі». Вона зазначила, що тепер для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо головною метою операції або її результатом є несплата суми податку або зменшення обсягу оподаткованого прибутку, у зіставних умовах особа була б неготова придбати (продати) такі роботи (послуги) нематеріальні активи та інші предмети господарської активності у непов’язаних осіб. У разі якщо тест ділової цілі не буде пройдено (а тягар доведення покладено на податковий орган), пільга, передбачена угодою про оподаткування, не застосовується, а платник податків муситиме сплатити несплачену різницю та штрафні санкції.
Лариса Антощук поділилася рекомендаціями для бізнесу з мінімізації наслідків застосування нових підходів в оподаткуванні та вказала на актуальну судову практику з цих питань.
