Кредитор завжди повинен бути готовим до судових позовів, заявляючи вимоги до спадкоємців

Спадкування зобов’язань завжди викликає спори: приймаючи з радістю в спадок майно і майнові права, спадкоємці намагаються оскаржити вимоги кредиторів. У рамках роботи Школи судової практики Юрій Сівовна, адвокат АТ «Правочин», поділився практикою застосування судом статті 1282 Цивільного кодексу (ЦК) України у спорах про пред’явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Перш за все адвокат зазначив, що вважає правильною практику багатьох країн, коли спадкова маса спочатку очищується від зобов’язань, а вже потім розподіляється між спадкоємцями.

В Україні кредитор може з’явитися вже після отримання спадщини. ЦК України зобов’язує кредитора лише надіслати вимогу, проте її форма і порядок пред’явлення не регламентовані. У зв’язку з цим Юрій Сівовна рекомендує подавати такі вимоги офіційно — через нотаріуса, а ще ліпше заявити свої права одразу після відкриття спадкової справи або навіть ініціювати її відкриття.

Оскільки закон не вимагає вказувати суму вимоги, це може стати предметом судового доказування. Найкраще кредитору просто посилатися на підстави виникнення вимоги і, якщо є ймовірність збільшення суми вимог у майбутньому, не конкретизувати їх. В іншому випадку суд може обмежитися сумою, заявленою кредитором у вимозі, незважаючи на те, що фактично претензія була на велику суму. З іншого боку, визначення суми вимог може бути зручним аргументом для того, щоб спадкоємець відмовився від спадщини.

Що стосується строків пред’явлення вимоги, то вони є пресічними і відновленню (на відміну від строків позовної давності) не підлягають. Кредитор має лише шість місяців на пред’явлення вимог до спадкоємців, а також рік з моменту настання права вимоги кредитора у разі, якщо кредитор не тільки не знав, але й не міг знати про смерть спадкодавця-боржника. При цьому така вимога не є тотожною позову, на думку лектора. Хоча текстуальний виклад статті 1281 ЦК України породжує чимало дискусій. Юрій Сівовна впевнений, що після відмови в задоволенні вимоги спадкоємцем у кредитора виникає право на звернення до суду, реалізувати яке він може в рамках загального строку позовної давності — три роки.

У рамках лекції пан Сівовна детально проаналізував різні аспекти застосування і незастосування судами позовної давності на вимогу кредитора. У цілому вона зводиться до того, що заявляти вимоги можна незалежно від закінчення строків давності, проте вони можуть застосовуватися судом у загальному порядку. Фактично внаслідок успадкування відбувається заміна боржника (хоча і без згоди кредитора), а тому ніщо не перешкоджає кредиторам пред’являти вимоги як до первинного боржника.

Також лектор зазначив, що позиція Верховного Суду України у спадкових справах дозволяє в судовому спорі позивачеві заявляти будь-який спосіб захисту порушеного права, не обмежуючись приписами статті 1282 ЦК України або навіть загальними правилами захисту прав відповідно до статті 16 ЦК України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів