Кримінальний аспект розгляду податкових спорів Європейським судом розкрив спікер LHS Назар Кульчицький

Про особливості практики Європейського суду з прав людини (Євросуд) в податкових спорах слухачам Школи податкової практики Legal High School розповів Назар Кульчицький, голова АО «Кульчицький, Кулаков і Біднягін».
Лектор констатував: звернення до Євросуду — це вже останній захід, тож перш за все ми повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) при використанні національних засобів захисту. Багато людей скептично ставляться до звернень до Євросуду, однак треба розуміти, що цей Суд повинен вирішувати принципові доктринальні спори з питань права і до його компетенції не належить розгляд великої кількості однакових справ.
Щодо практики Євросуду, зокрема в кримінальному аспекті податкових спорів, то основними нормами Конвенції, які необхідно застосовувати, є стаття 6, яка регламентує право на справедливий суд, стаття 7, яка визначає неможливість застосування жодного покарання без закону, а також стаття 4 Протоколу №7 до Конвенції, яка встановлює право не бути притягненим до суду або до подвійного покарання. Щодо останнього положення, важливим є таке: Конституція України говорить, що особа не може бути двічі притягнена до юридичної відповідальності одного виду, проте Євросуд розглядає це питання значно ширше, зазначаючи, що відповідальність особи буде подвійною, якщо буде застосована до особи за одні й ті ж дії, тобто особа захищається не лише від засудження і накладення штрафних санкцій. Власне той факт, що особа є підозрюваною в кількох провадженнях, уже є подвійним притягненням до відповідальності.
Пан Кульчицький запевнив, що більшість скарг щодо податків визнавались Євросудом неприйнятними через те, що люди скаржились на порушення статті 6 Конвенції саме в цивільному аспекті, під дію якого податки не підпадали. Розглядаються вони за цією статтею суто з кримінальної точки зору і потребують дослідження за тестом Енгеля, тобто потрібно розглянути внутрішньо правову кваліфікацію діяння, характер (суть) правопорушення та суворість покарання. У нас часто ігнорується власне природа санкцій (компенсаторного чи карального характеру), що є великою помилкою. Адже якщо санкції мають на меті компенсувати невиконання особою зобов’язань, вони є цивільними, а от мета покарати особу за порушення і запобігти таким порушенням на майбутнє є ознакою кримінальної санкції.
Однак, за словами лектора, попри те, що податкові спори не підпадають під дію статті 6 Конвенції в її цивільному аспекті, при їх розгляді не варто ігнорувати гарантії, передбачені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Назар Кульчицький наголосив на важливості надання особі гарантій в аспекті зазначеного вище положення Конвенції, відзначивши, що достатні гарантії особі має бути надано вже на стадії податкової перевірки. До прикладу, в одній із справ Євросуд констатував, що ненадання особою документів на вимогу контролюючого органу в ході проведення перевірки, у зв’язку з чим до особи хотіли застосувати відповідальність за невиконання вимоги контролюючого органу, розглядається як використання платником свого права не свідчити проти самого себе. Якщо ж є факт неможливості надання особі таких гарантій, вихід один — не застосовувати санкцію. Інакше кажучи, якщо суд не може надати особі всіх гарантій під час кримінального провадження, то накладення санкції є порушенням статті 6 у кримінальному аспекті.
Прикладом такого є справа нафтової компанії «Юкос» проти Росії, матеріали якої складали близько 50 томів, а стороні захисту було надано всього два дні на підготовку до розгляду справи. Євросуд вирішив, що адвокати не мали достатньо часу, щоб не тільки опрацювати, а й просто ознайомитись з усіма матеріалами справи, тож компанія не могла бути притягнена до відповідальності.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів