Неочевидні можливості доведення в адміністративних справах розглянула разом із слухачами Lеgal High School менеджер, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Лариса Антощук.
Лектор зробила огляд адміністративного законодавства, яке визначає докази і доказування в адміністративному процесі, окремо підкресливши норми КАС України про приналежність, достовірність, допустимість та достатність доказів. Однак особливу увагу пані Антощук приділила спорам з податковими та митними органами за так званими нереальними операціями. За її словами, ще 2011 року Вищий адміністративний суд України окреслив ознаки, за якими можна визначити нереальність угоди та якими можна користуватися на практиці.
Спікер навела приклади нестандартних доказів, апробованих на власній практиці. Зокрема, це можуть бути: результати «контрольної закупівлі» (підтвердження маркетингових витрат по ТМ «private label» + письмові пояснення; протокол виїзду на місцезнаходження контрагента + письмові пояснення; протокол огляду даних веб-сторінки в судовому засіданні (підтвердження спростування інформації ДФС про відсутність контрагента за місцем знаходження) + письмові пояснення.
Наступним блоком лекції став розгляд доказів у судових спорах з трансфертного ціноутворення. За словами Лариси Антощук, у таких справах докази можуть бути обов’язковими: письмові докази (документація з трансфертного ціноутворення, договори з додатками і додаткові угоди, укладені з контрагентами, отримані платником індивідуальні податкові консультації, установчі документи контрагентів, інформація з офіційних джерел); отримана в онлайн-доступі інформація (дані з веб-сайтів, скріншоти веб-сторінок, інформація з баз даних про компанії, відібрані для порівняльного дослідження (електронні та паперові носії).
Додатковими доказами (для посилення позиції) можуть стати: висновок експерта (за замовленням учасника справи або на підставі ухвали суду) та рецензія на висновок суду; консультаційні висновки економічних досліджень; посилання на практику іноземних судів і вказівки ОЕСР; довідки і листи іноземних податкових органів, посольств тощо.
Є ще й факультативні докази/письмові пояснення: висновок експерта в галузі права (не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду) + пояснення експерта; показання свідків; «Карта доказів» — зображення пріоритетності обставин, що мають значення для справи, і аргументів сторін.
У «технічних» спорах з трансфертного ціноутворення лектор рекомендує застосовувати як обов’язкові докази письмові докази в дослідженні обставин: пов’язаності та/або наявності контрагента в списку низькоподаткових юрисдикцій/організаційно-правових форм; досягнення вартісних показників (річних і по операції, яка може бути кваліфікована як контрольована); факту подачі Звіту про контрольовані операції, повноти декларування контрольованих операцій. А також отримані в онлайн-доступі: дані з веб-сайтів, скріншоти веб-сторінок, інформація з баз даних про компанії, відібрані для порівняльного дослідження (електронні та паперові носії).
Додатковими доказами (на посилення позиції) у таких спорах можуть бути довідки і листи іноземних податкових органів, посольств тощо. А також дані про корпоративну структуру: історичний зріз, якщо структура серйозно змінювалася.
Лектор запропонувала слухачам не боятися застосовувати у власній практиці нестандартні докази. «Якщо ви зробите прецедент, за вами підуть колеги-адвокати. Давайте мислити креативно!», — закликала Лариса Антощук.
