Лектор LHS Олексій Соломко: «Поняття судового контролю має бути розширене в законодавстві»

Наступну лекцію модуля «Виконавче провадження. Окремі види стягнень і судовий контроль» у рамках LHS було присвячено судовому контролю за діяльністю виконавців. Цю тему слухачам розкрив Олексій Соломко, радник, керівник практики виконавчого провадження ADER HABER.

Лектор зазначив, що в Україні є проблема контролю за виконанням судових рішень, яка з кожним роком стає дедалі масштабнішою. Сьогодні правнича спільнота дотримується єдиної позиції, що поняття судового контролю має бути розширене в законодавстві.

Поняття судового контролю як таке міститься лише в статті 129-1 Конституції України, яка передбачає, що контроль за виконанням рішень суду здійснюється судом. «Організаційно-правова форма реалізації судової влади, яка здійснюється судовими органами відповідно до їх компетенції, з дотриманням вимог підвідомчості справ, у закріпленій законодавством формі», — дав теоретичне визначення судового контролю спікер.

Пан Соломко нагадав, що адміністративний порядок контролю передбачає контроль Міністерства юстиції України за державними виконавцями та контроль Ради приватних виконавців України. Такий контроль передбачений профільним законодавством.

Переходячи безпосередньо до меж судового контролю за виконанням судових рішень, Олексій Соломко відзначив, що законодавство не містить визначення контролю за примусовим виконанням рішень. «Межі судового контролю дуже обмежені», — прокоментував ситуацію лектор.

Обмеження стосуються як суб’єктного складу, так і часових строків. Зокрема, щодо першого, то подати скаргу вправі тільки сторони виконавчого провадження. Тобто з усього суб’єктного складу осіб, які мають відношення, в тому числі й інтерес, до виконання рішення, право оскарження надається лише стягувачу та боржнику.

Щодо обмеженості строків, то Цивільний та Господарський процесуальні кодекси України передбачають два види: в десять і три дні. У першому випадку скарга може бути подана тільки в десятиденний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Як правило, такі скарги стосуються дій або бездіяльності виконавця. Другий строк — три дні — стосується можливості оскарження постанови про відкладення виконавчих дій. Але таке право сторони сьогодні не використовують.

Наступний аспект, на який пан Соломко звернув увагу, — судовий контроль, передбачений Кодексом про адміністративне судочинство України. Відповідно до КАС України, суду надані повноваження контролювати прийняті ним рішення. «Суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення», — відзначив спікер. За його словами, наступним важливим положенням КАС України є можливість накладення штрафних санкцій на конкретного керівника. З урахуванням того, що сума штрафу суттєва, реакція, як правило, з’являється моментально.

На думку лектора, єдиним негативом є необов’язковість норми, і практика показує, що адміністративні суди неохоче використовують передбачену законодавством можливість.

Також Олексій Соломко розповів про процесуальний нагляд за виконанням рішення.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів