Лектори LHS розповіли про комплаєнс у взаєминах з контрагентами

Слухачі LHS мали можливість прослухати лекцію керівників компанії COSA, які вперше виступили на сцені LHS. Так, лекторами були: директор компанії COSA Павло Верхняцький та заступник директора COSA Юлія Карабкіна.

«Перевірка контрагентів є складовою комплаєнс-системи, яка полягає в перевірці юридичних і фізичних осіб на наявність комплаєнс, у тому числі репутаційних, ризиків» — такою тезою відкрив лекцію в LHS Павло Верхняцький.

Ні для кого не секрет, що комплаєнс-ризики виникають не тільки у внутрішньому середовищі, а й у зовнішньому. «Якщо такі ризики, що свідчать про неблагонадійність партнерів, вчасно не виявити, то це може призвести, зокрема, до репутаційних та фінансових втрат», — відзначила Юлія Карабкіна.

Запобігти і мінімізувати комплаєнс-ризики може програма дьюділідженс (програма перевірки контрагентів), повідомили спікери.

Після визначення механізму перевірки контрагентів лектори радять для початку структурувати списки контрагентів. Наявність таких списків заощадить час і ресурси при їх перевірці. Юлія Карабкіна рекомендує проаналізувати цей список і визначити тих контрагентів, які є в пріоритеті. Також не треба нехтувати перевіркою ФОП, відзначила лектор.

Потім треба вирішити, чи потрібна вам система анкетування. Анкети мають направлятися перед укладенням договору. Такі анкети в першу чергу потрібні для розуміння сфери діяльності контрагентів. Зокрема, лектори виокремили такі вимоги до анкет: простий і зручний формат, доступність лексики для розуміння, обмежена кількість документів для заповнення, вона повинна складатися з не більш ніж 15—20 питань і мінімуму варіантів відповідей.

Факторами, які визначають рейтинг ризиків при співпраці з контрагентами, є: локація та індустрія компанії, масштаб її діяльності, рівень співпраці компанії з контрагентом, взаємодія контрагента з державними органами, історія репутації контрагента.

При перевірці контрагентів потрібно перевірити, зокрема, наявність контрагента в санкційних списках, згадки в публікаціях ЗМІ, відомості в реєстрі юридичних осіб, а також чи фігурувала компанія в судових справах. Рівень таких ризиків потребує індивідуальної оцінки. Наприклад, аналізуючи судові справи, потрібно дати відповідь на такі питання: чи фігурувала компанія або її ключові співробітники в судових справах як позивачі, відповідачі, треті особи і який результат провадження.

Також для прийняття зовнішніх і оперативних рішень керівники компанії можуть використовувати інформацію з аналітичних резюме. Зокрема, за допомогою такого резюме можна відповісти на такі питання: наскільки компанія активна і чи працює вона легально; чи давно компанія на ринку; хто є кінцевим бенефіціаром; хто керує компанією і хто її представляє; як сфера діяльності компанії співвідноситься з послугами, які вона вам надає; чи належить компанія державному підприємству; яке фінансове становище компанії; який її кредитний рейтинг тощо. Перевіряючи ключових ділових партнерів контрагента, потрібно звертати увагу, зокрема, на такі питання: чи співпрацює компанія з відомими юридичними особами і чи співпрацює вона з підприємствами, що знаходяться під санкціями.

Павло Верхняцький також розповів про джерела отримання інформації про контрагентів. За його словами, більшість інформації можна отримати з відкритих джерел, проте дуже часто цю інформацію необхідно або верифікувати, або доповнювати за допомогою роботи з «живими» джерелами.

Так, користуючись реєстрами і різними базами даних, потрібно мати на увазі, що вони бувають офіційними та легальними і неофіційними, що містять не завжди перевірену інформацію. Так, на ринку можуть бути і бази даних, статус яких невизначений, тому користування такими даними — спірне питання. Також реєстри можуть бути автоматизованими, маючи автоматичний засіб аналітики. Лектор звернув увагу слухачів на те, що подібну аналітику робить робот, складаючи її за ключовими словами. Такий метод аналітики не завжди виправданий, оскільки іноді може вводити в оману і вимагає повторного огляду.

Павло Верхняцький також проаналізував кілька кейсів щодо отримання інформації про контрагентів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів