LHS: алгоритмом боротьби з підробками поділилися Тетяна Харебава і Вероніка Збризька, Sport Lab Group

На завершення модуля «Захист ТМ. Вирішення спорів» блоку «Торгові марки: захист у правовій площині» Legal High School керівник юридичного департаменту Sport Lab Group Тетяна Харебава і юрисконсульт Sport Lab Group, адвокат Вероніка Збризька виступили з лекцією на тему «ТМ і недобросовісна конкуренція. Алгоритм боротьби з підробками».

ТМ — це позначення, яке індивідуалізує товар або послугу виробника. Під підробкою або контрафактом необхідно розуміти неправомірне відтворення/імітацію виробу; таке відтворення/імітація вважається неправомірним, коли порушуються права інтелектуальної власності: зареєстрованої ТМ або фірмового найменування; незареєстроване право власності на ТМ або оформлення, або позначення виробу; патент, дизайн всього виробу; авторське право. Спікери відзначили, що обсяги підробок і контрафакту в світі колосальні: згідно з даними ООН у 2019 році обсяг торгівлі контрафактними товарами склав 500 млрд дол. США.

Якими ж бувають види підробок? Детальніше про це розповіла Тетяна Харебава. По-перше, продаж товарів з використанням позначень, тотожних або схожих до ступеня змішування з ТМ інших виробників. По-друге, підробка зовнішнього вигляду продукції, порушення прав на промисловий зразок. По-третє, незаконне виробництво і використання творів літератури, науки і мистецтва, комп’ютерних програм та аудіовізуальної продукції. По-четверте, контрафактною також є продукція, виготовлена з неправомірним використанням технології, яка охороняється як винахід або корисна модель. «Дуже часто ми зустрічаємо такий «комплексний контрафакт» у продукції, яка дуже важлива для життя і здоров’я людини. Йдеться про лікарські засоби, і це питання — дуже важливе, адже від неякісних препаратів помирає багато людей», — додала Тетяна Харебава.

Говорячи про алгоритми боротьби з виробами, лектори зупинилися на таких етапах: правомірне набуття права інтелектуальної власності; внесення ІР-об’єкта в Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності України; моніторинг порушень ІР-прав; реалізація різних способів захисту ІР-прав у разі виявлення порушення (претензійний порядок, судовий порядок та адміністративний порядок — АМКУ, ДПС, правоохоронні органи). Алгоритми боротьби Тетяна Харебава проілюструвала двома прикладами. Перша справа: лялька BARBIE проти мармеладу «Барбі»; друга — лялька «Барбі» проти ляльки «Асі». Примітно, що компанія Mattel, Inc. активну діяльність із захисту своїх прав на території України почала не так давно.

Лектори відзначили, що стаття 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» надає досить широке визначення недобросовісної конкуренції: це будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Що повинен довести в АМКУ правовласник, щоб довести неправомірне використання позначення? Перше: повноважний заявник (суб’єкт господарювання, уповноважений давати дозвіл на використання). Друге: довести першість використання позначення при виробництві товарів або наданні послуг (при цьому можна без реєстрації ІР). Третє: факт використання чужого позначення. Четверте: можливість змішування товарів і діяльності.

Вероніка Збризька зупинилася на конкретних актуальних прикладах АМКУ. Наприклад, рішенням від 20 листопада 2019 року було визнано, що ТОВ «Лесаффр Україна» без дозволу ТОВ «Компанія БАЛЕКС» використовувало оформлення упаковок дріжджів з позначенням «ЗЕЛЕНИЙ ЗМІЙ», схоже на оформлення упаковок дріжджів з позначенням «МІЦНИЙ ЗМІЙ». Штраф — 2 000 000 грн. Також лектор розповіла про такі кейси, як ТОВ «Санофі-Фарм» v ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн» v ТОВ «АВЕРС» та інші.

Резюмуючи тенденції практики АМКУ щодо розгляду справ у сфері ІР, Вероніка Збризька зазначила, що для відомства конкурентне право має пріоритет над правом інтелектуальної власності; справи в АМКУ, як правило, розглядаються швидше, ніж у судах, отже, це є хорошим інструментом захисту; вимоги правовласника можуть бути актом недобросовісної конкуренції; опитування споживачів — справа АМКУ; розмір штрафу залежить, у тому числі, від обсягу реалізації спірної продукції.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик