Нюанси застосування амністії та правові наслідки для клієнта обговорили зі слухачами LHS Ігор Свєтлічний, практикуючий адвокат, фахівець з кримінального процесу, та Ганна Колесник, адвокат, голова Комітету захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України.
Що треба розуміти під амністією? — таке запитання поставили аудиторії спікери на початку лекції. Амністія — це повне або часткове (заміна більш м’яким) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у скоєнні злочинів. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Право на амністію кожній конкретній людині може бути надано раз на 10 років.
Базовим законом, який регулює питання амністії, є Закон України «Про застосування амністії в Україні», а додатковим — закон про амністію в конкретному році. Ігор Свєтлічний звернув увагу на те, що якщо людина подав клопотання про амністію в той час, коли вже вийшов новий закон про амністію в конкретному році, то застосовується закон про амністію в конкретному році, який діяв на момент вчинення злочину.
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) або засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Лектори підкреслили, що амністія не застосовується автоматично. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Особа викликається в судове засідання і може давати пояснення.
Ігор Свєтлічний відзначив, що особи, засуджені за вчинення злочинів, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше, ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не означає, що амністія можлива тільки протягом трьох місяців. Такий строк встановлено для посадових осіб пенітенціарних установ, прокуратури і суду, щоб вони не затягували із застосуванням Закону України «Про застосування амністії», підкреслив адвокат.
Клопотання про застосування амністії може подати установа виконання покарань і засуджений. Якщо подає засуджений, то всі необхідні документи вилучаються з кримінальної справи цієї особи.
Законом України «Про застосування амністії в Україні» визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії. Зокрема, особи, визнані винними у скоєнні корупційних злочинів, вироки щодо яких не набули законної сили, — не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки щодо яких набрали законної сили, — не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання.
Ганна Колесник зосередила увагу на проблемі підсудності розгляду питань про застосування амністії. Так, під час виконання вироку питання застосування закону про амністію, з огляду на зміст положень частини 6 статті 9 КПК України, має вирішуватися в порядку, передбаченому законом про амністію, місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (пункт 2 частини 2 статті 539 КПК України). Лектор зазначила, що тут виникає питання: що робити, якщо вирок ще не виконується? Судова практика виходить з того, що якщо засуджений наразі не відбуває покарання, а перебуває на волі, його право на звернення до суду щодо застосування амністії може бути вирішене тільки за місцем проживання.
Пані Колесник навела приклади судових рішень для різних випадків застосування амністії (у безнадійних на перший погляд випадках). Також лектори поділилися зі слухачами незвичайними прийомами і методами захисту. Адвокат Колесник розповіла нюанси формування виграшної для клієнта стратегії на позитивному прикладі. Доповідачі звернули увагу слухачів на статті 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які відносяться до питань справедливого суду і судового контролю і будуть корисними, у тому числі, в питаннях судового контролю за застосуванням амністії та помилування.
