LHS Discussion Hub: експерти вирішували, чи став арбітражний керуючий більш самостійною фігурою

Відбувся LHS Discussion Hub «Арбітражний керуючий — головна фігура в процедурі банкрутства. Перевірка стану готовності до неминучих змін». Модератором виступив Сергій Донков, радник ЮФ Evris, член дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, віце-президент ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу».

Новації і проблемні питання нового Кодексу України з процедур банкрутства представив Руслан Сидорович, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя. Згідно з новим Кодексом арбітражний керуючий є ключовою особою. Суд стає, швидше, наглядово-контролюючим органом. Комітет кредиторів може усувати арбітражного керуючого без пояснення причини: багато це критикували, але пан Сидорович вважає це адекватним. Саморегулівна організація повинна бути одна, переконаний доповідач. Інакше буде дивно, якщо, наприклад, кожна з десяти організацій встановлюватиме свої етичні стандарти, а держава передаватиме їм повноваження з управління професією. «Безумовно, в Кодексі не закладено надзвичайно широких повноважень цієї асоціації, але з точки зору roadmap ми будемо до цього йти», — зазначив пан Сидорович. Також він підкреслив, що новий Кодекс не призведе до зникнення громадських організацій у цій сфері.

Автоматизована система призначення не повною мірою виправдала надії щодо якості та об’єктивності. До неї, на думку пана Сидоровича, було більше якісних призначень. При цьому все одно при великому бажанні арбітражного керуючого можна підкупити або залякати. Відзначимо, що суддя ВГСУ Володимир Поліщук бачить в автоматизованій системі більше переваг. Також він висловив думку про необхідність поширення інституту банкрутства фізичної особи у відношенні менеджерів. Запозичення такого механізму з досвіду країн Європи сприяло б дисциплінуванню керівників.

Увійти в курс європейських тенденцій допоміг іноземний гість — Роже Аніель, суддя з питань банкрутства у відставці (Франція), член дисциплінарної та кваліфікаційної комісій арбітражних керуючих, міжнародний експерт проекту ЄС «ПРАВО-Justice». В ЄС триває процес уніфікації права щодо неплатоспроможності. І ще років 10—20 точно цей процес триватиме. Зараз для компаній, які мають представництва в різних країнах, банкрутство ведуть за законом тієї країни, де вперше про банкрутство заявили. Важливо наводити комунікацію між арбітражними керуючими, щоб рішення одних не заперечували їхні колеги в інших країнах. Якщо спостерігається незгода між керуючим і суддею, то в більшості країн останнє слово залишається за суддею. До керівників підприємств-банкрутів можуть застосовуватися три види санкцій: 1) заборона обіймати керівні посади; 2) порушення процедури банкрутства щодо нього як фізичної особи; 3) зобов’язання компенсувати збитки підприємству.

Олександр Бірюков, науковий радник Юридичної групи LCF, д.ю.н., назвав «біблією» звіт Світового банку щодо регулювання банкрутства фізичних осіб. Ідеальних моделей у цій сфері немає, але згаданий документ містить велику кількість відповідей на питання. Він зазначив, що сьогодні арбітражний керуючий є фактично помічником судді — він збирає докази, скликає певні заходи тощо.

А от Анатолій В’язовченко, голова Національної професійної спілки арбітражних керуючих України, з такою думкою не зовсім згоден. Якщо допустити, що метою арбітражного керуючого є допомога судді, то суддя повинен був би виплачувати йому винагороду. Арбітражний керуючий має на меті повернення коштів кредиторів. Важливо не тільки, скільки отримає кредитор, а й коли. Якщо керуючого всіляко обмежувати в реалізації його повноважень, то він працюватиме неефективно.

Критичним був виступ Сергія Боярчукова, керуючого партнера ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». За його словами, зараз процес банкрутства не цікавить нікого, всі переслідують свої кон’юнктурні цілі («оформити майно, посадити конкурентів»). Головним завданням у процесі є призначити свого підконтрольного арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого на сьогодні є декларацією.

При цьому партнер ЮК EQUITY Олег Маліневський не вважає, що роль арбітражного керуючого зростає. Він став більше залежним від кредитора, зазначив юрист. Також він заявив, що електронна система нівелюється одним рішенням комітетів кредиторів про можливість у будь-який момент усунути арбітражного керуючого. Арбітражний керуючий з фігури, за лояльність якої постійно велася боротьба, перетворюється на виразника волі кредиторів.

Створення єдиної саморегулівної організації Олег Маліневський оцінив позитивно, але «є питання до деталей». Як створюватиметься така організація? Ці питання стануть усе більш значущими. Коли організація впливає своїми рішеннями на участь у професії — тоді привертається увага до такої організації, підкреслив він. «Пропоную дуже уважно ставиться до речей, які спускаються зверху», — заявив пан Маліневський.

З іншого боку запропонував подивитися на ситуацію арбітражний керуючий, директор ЮК «СТС» Тарас Тарасенко. Кодекс нівелював умови роботи арбітражного керуючого. Отримання винагороди нічим не гарантоване, комітет кредиторів може цим маніпулювати. Іноді керуючому просто пропонують кешбек — відсоток від частини реалізованого майна. Порушуються трудові права керуючих. Не передбачено права на зарплату і на вихідну допомогу, підкреслив пан Тарасенко.

У цілому експерти закликали користуватися новими можливостями. Організованість здатна змусити поважати їх незалежність, тож тиск з боку будь-яких державних органів стане неможливим.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів