У рамках LHS 26 жовтня було запущено новий напрям — Школу інтелектуальної власності. IP-школа стартувала з LHS Discussion Hub, тема дискусії якого — «Реалії та перспективи захисту ІВ в Україні».
Експерти у сфері інтелектуальної власності розповіли про останні тенденції розвитку IP-практики в Україні. Так, Олександр Молотай, партнер, керівник IP-практики ЮФ Evris, зазначив, що оскільки сьогодні можна спостерігати поліпшення IT-бізнесу, отже, підвищується інтерес і до практики захисту інтелектуальної власності. «Ми намагаємося бути інноваційними та реагувати на ці зміни в країні», — відзначив Олександр Молотай. У свою чергу, Дмитро Гузій, менеджер з питань інтелектуальної власності Національної телекомпанії України, підкреслив: «Не можна побудувати ринок інтелектуальної власності без урахування макроекономічних процесів в Україні». Цю думку продовжив Ярослав Огнев’юк, партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова»: «З розвитком ринкової економіки виникають нові потреби захисту ІВ, оскільки будь-який інвестор навіть під час економічної кризи зацікавлений у підтримці об’єктів ІВ. Трансформація, яку ми спостерігаємо, пов’язана саме з ускладненням відносин у цій галузі».
Ярослав Огнев’юк також відповів на запитання про конкуренцію між юридичними компаніями загальної практики та юридичними бутиками в IP-сфері: «Така конкуренція не зовсім відчутна через відмінності в специфіці роботи. Ми сконцентрувалися на тих аспектах захисту, які не здатні надати фірми загальної практики».
Щодо впровадження IP-суду в Україні, експерти висловили надію, що з появою Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності практика в цій сфері стане більш передбачуваною, прозорою і призведе до збільшення розгляду кількості справ у цій галузі, а інвестори будуть більш упевненими, що зможуть захистити свої права. Експерти, у свою чергу, підтвердили, що в їх іноземних колег і клієнтів новина про створення IP-суду в Україні викликає інтерес і стриманий оптимізм. «Фахівці у сфері інтелектуальної власності бажають, щоб їхні справи в суді розглядали професіонали в сфері IP-права. Ні для кого не секрет, що сам факт існування IP-суду в Україні підвищить довіру іноземних партнерів», — зазначив Олександр Молотай.
У той же час експерти висловили свої зауваження з приводу проведення конкурсу до IP-суду. Так, Олександр Пахаренко, партнер ППФ «Пахаренко і Партнери», припустив, що понад 35% кандидатів до IP-суду із суддівським стажем не мають практики розгляду справ у сфері інтелектуальної власності. Те, що серед кандидатів практично немає практикуючих адвокатів, Олександр Пахаренко пояснив тим, що колишні адвокати на посаді судді ризикують мати конфлікт інтересів у разі розгляду спорів за участю їхніх колишніх клієнтів. Основним стримуючим фактором на шляху адвокатів до IP-суду експерти назвали підвищені вимоги щодо підтвердження наявності стажу у сфері ІВ. Тоді як судді достатньо подати документи про наявність суддівського стажу, адвокатам і патентним повіреним необхідно зібрати документи, що доводять наявність стажу роботи у сфері інтелектуальної власності. «У компетентних практиків не було мотивації заглиблюватися в ці бюрократичні процеси», — зазначила Тетяна Харебава, керівник юридичного департаменту Sport Labs Group. У свою чергу, експерти висловили надію, що конкурс буде прозорим та об’єктивним.
«Больовою точкою» в захисті інтелектуальної власності в Україні Маріанна Толкачова, старший юрисконсульт відділу правового забезпечення правової діяльності Fozzy Group, назвала «патентний тролінг»: «Ми зайняли активну позицію в боротьбі з «патентним тролінгом» і маємо намір припиняти це явище». Крім того, фахівці в IP-сфері назвали такі проблеми, як тривалість строків розгляду справ, а також неефективність адміністративного механізму захисту. Експерти констатували, що, попри створення IP-суду, держава не прагне поліпшити захист прав інтелектуальної власності в Україні. Про це, зокрема, свідчить провал парламентом усіх значущих законопроектів в IP-сфері, які вносилися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України протягом цього року (№7466, №7538, №7539, №5699), незважаючи на те, що вони на 99% були підтримані професійним співтовариством.
