LHS: як можна нівелювати силу доказів сторони обвинувачення в корупційних справах, розповіла Анастасія Гурська, партнер АО «Клочков та Партнери»

Особливостям роботі з доказами у корупційних справах присвятила свою лекцію у Lеgal High School Анастасія Гурська, партнер АО «Клочков та Партнери», розповівши слухачам про те, як можна нівелювати силу доказів сторони обвинувачення у таких кримінальних провадженнях.

Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу (КК) України, корупційними вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у разі їх здійснення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368–369-2 КК України, нагадує лектор. Корупційні злочини вона умовно розділила на дві категорії: перша — отримання неправомірної вигоди; друга — службова діяльність посадових осіб. Мабуть, найпопулярнішою нормою сьогодні є стаття 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», — ділиться своїми спостереженнями спікер.

У рамках лекції вона розповіла про тактику захисту у кримінальних провадженнях за корупційними злочинами. Наприклад, у кримінальних провадженнях за статтею 191 КК України основним доказом, як правило, є економічна експертиза. Адвокату потрібно звернути увагу на те, чи була така експертиза проведена без порушень, на відповідну фахову кваліфікацію у фахівця, який надав експертну оцінку, тощо. «Процесуальні помилки сторони обвинувачення можна і потрібно використовувати на свою користь», — констатує Анастасія Гурська. Як зазначалося, для адвоката важливо вивчити свідчення заявника та основного свідка. А у разі коли йдеться про отримання неправомірної вигоди, пані Гурська радить спочатку опитати свідків сторони обвинувачення, і тільки після цього приступити до дослідження письмових доказів. У практиці лектора бували випадки, коли при з’ясуванні обставин виявлялося, що заявник у день прийняття заяви про вчинення корупційного злочину не перебував у правоохоронному органі, хоча в матеріалах кримінального провадження зазначено, що він особисто повідомив про правопорушення.

«Дуже часто процедура контролю за вчиненням злочину здійснюється не відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та відповідної інструкції про проведення негласних слідчих (розшукових) дій», — підкреслила Анастасія Гурська, на конкретних прикладах розповівши слухачам про те, як процесуальні ляпсуси органу досудового розслідування можна використовувати на користь сторони захисту.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів