LHS: які перспективи скарг, поданих до ЄСПЛ засудженими в Україні посадовими особами?

Модуль «Судовий розгляд кримінальних проваджень за корупційними злочинами» Школи кримінальної практики Lеgal High School завершила лекція Олександра Шадріна, партнера АО Barristers, який розповів про перспективи скарг, поданих до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) засудженими в Україні посадовими особами.

Звернення до ЄСПЛ — це потужний «конвенційний» механізм, що дозволяє ефективно захистити права і свободи людини — громадянина держави, яка ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) на її території, підкреслює лектор. Олександр Шадрін назвав ключові проблемні зони національного кримінального процесу — перелік порушень, допущених у рамках досудового розслідування або судового розгляду кримінальних проваджень, які відкривають засудженим в Україні шлях до Страсбурга.

Однією із системних проблем української правоохоронної системи є неефективне розслідування злочинів про застосування тортур. Дебют нового органу — Державного бюро розслідувань — цю ситуацію на краще не виправив, підкреслив Олександр Шадрін, оскільки процесуальне керівництво здійснює той же орган, що і підтримує обвинувачення в суді. Не менш актуальним для України сьогодні залишається питання порушення принципу презумпції невинуватості, а також дотримання розумних строків розгляду справ.

Ще одна проблемна зона для кримінального процесу — усталена практика застосування запобіжних заходів. Олександр Шадрін розповів про недавнє рішення Конституційного Суду України (датоване 25 червня ц.р.), прийняте у справі за конституційними скаргами Марини Ковтун, Надії Савченко, Ігоря Костоглодова і Валерія Чорнобука про відповідність Конституції України (конституційності) положень частини 5 статті 176 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України. Цим рішенням КСУ визнав такими, що не відповідають Основному Закону, зазначені положення Кодексу, яким передбачено, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не може бути застосовано до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258–258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України. «Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та винятково на підставі мотивованого рішення суду» — наголошується у рішенні КСУ. У світлі цього рішення органу конституційної юрисдикції законодавчий намір ввести інститут безальтернативного запобіжного заходу для корупційних злочинів, за словами пана Шадріна, не витримує жодної критики.

Незважаючи на те, що за своєю природою ЄСПЛ більшою мірою є судом права, у справах щодо службових злочинів ЄСПЛ може здійснити оцінку фактичних обставин, зокрема, може констатувати порушення права на справедливий суд у разі, якщо мала місце провокація злочину, адже принцип презумпції невинуватості має на увазі те, що сторона обвинувачення повинна довести відсутність будь-яких спонукань зі свого боку. «На жаль, національні суди не приділяють цьому аспекту належної уваги», — резюмував лектор.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів