Яка сьогодні процедура банкрутства і які зміни в ній очікуються у зв’язку з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства (Кодекс) — на ці питання дав відповідь Ігор Ніколаєв, юридичний радник Центру комерційного права.
«Кодекс є наступним кроком існування та удосконалення процедури банкрутства, оскільки є нарікання, що процедура складна, витратна та неефективна», — почав лекцію спікер.
За словами експерта, неефективною процедуру банкрутства можна назвати через наявність формалізованих перешкод. Проблема також у сприйнятті її самими боржниками, адже багато хто вважає її покаранням. «Насправді, процедура банкрутства є пільгою держави, щоб розв’язати фінансові проблеми легальним способом», — пояснив спікер. Що стосується обов’язків боржника, то для запобігання фінансовим ризикам він повинен мати достовірну бухгалтерську і фінансову звітність та бізнес-план підприємства. Одна з новацій Кодексу — положення про відповідальність тих, хто побічно винен у доведенні юридичної особи до банкрутства, наприклад менеджмент компанії.
Завершуючи доповідь, пан Ніколаєв розповів, що дискусії про суб’єкта розгляду справ про банкрутство фізичних осіб тривали до останнього. Пропонувалося доручити цю функцію судам загальної юрисдикції, господарським та адміністративним судам. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді соціально чутливих питань, але в той же час господарські суди мають досвід розгляду справ про банкрутство і, на відміну від перших, менш завантажені. Усе ж було прийняте рішення віддати цю категорію справ господарським судам.
