LHS: одним із наслідків порушення підслідності є виправдувальний вирок, стверджує Артем Крикун-Труш, юрист DLA Piper Ukraine, адвокат

Лекцію у рамках модуля «Тактика захисту» блоку «Корупційні та інші службові правопорушення» Школи кримінальної практики Legal High School було присвячено наслідкам порушення підслідності корупційних злочинів. Лектором виступив адвокат, юрист DLA Piper Ukraine, колишній старший детектив Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Крикун-Труш.

Лектор не раз стикався з порушенням підслідності, працюючи в НАБУ, і ця проблематика досягла апогею в 2016 році. Наслідком порушення правил підслідності є визнання доказів недопустимими. На цьому неодноразово наголошували Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ та провідні юридичні університети України. Однак, за словами лектора, згодом ситуація не поліпшилася.

Пан Крикун-Труш зазначив, що найчастіше підслідність порушують або від початку доручаючи слідство неуповноваженому органу, або необґрунтовано передаючи справу іншому органу «за неефективністю». Крім того, за статтею 368 Кримінального кодексу України Спеціалізована антикорупційна прокуратура часто визначає НАБУ як слідчий орган тільки формально в ЄРДР, без обов’язкової передачі матеріалів, а фактичне документування злочину здійснюється самими прокурорами за допомогою, наприклад, Служби безпеки України. Матеріали детективам НАБУ передаються тільки після пред’явлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваному.

Лектор додав, що на практиці наслідками порушення підслідності є виправдувальний вирок, повернення обвинувального акта, скасування постанови про закриття, відмова в задоволенні клопотання сторони обвинувачення або відводи слідчого. Артем Крикун-Труш як приклад навів 12 виправдувальних вироків, в яких суди вказують на порушення підслідності. Одним з останніх став вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2019 року (справа №243/7153/16-к). Або інший приклад: вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2018 року у зв’язку з порушенням правил підслідності щодо розслідування кримінального провадження всі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій були визнані недопустимими доказами, оскільки слідчі Генеральної прокуратури отримали їх шляхом реалізації своїх повноважень, які не передбачалися Кримінальним процесуальним кодексом України (справа №761/34909/17).

Важко пояснити, чому, незважаючи на сформовану судову практику, сторона обвинувачення продовжує порушувати підслідність і знецінює всі витрачені людські, часові та фінансові ресурси на такий збір доказів. Артем Крикун-Труш припустив, що причини можуть бути найрізноманітнішими: некомпетентність, бажання піару на конкретній справі, особиста вигода або сліпе бажання показати результат, незважаючи ні на що.

Учасники обговорили з лектором, яким чином найліпше звертати увагу на порушення підслідності і на якому етапі, оскільки аналіз судової практики та особистий досвід кожного присутнього показує, що підслідність корупційних злочинів порушувалася, порушується і, на жаль, буде порушуватися.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів