Інтерактивний воркшоп «Ризик-менеджмент у транскордонних M&A» завершив модуль «Особливості транскордонних M&A» Школи корпоративного права та M&A Legal High School. Лекторами виступили Дмитро Корбут, радник ЮФ Sayenko Kharenko, Михайло Гринишин, старший юрист ЮФ Sayenko Kharenko, та Дарина Дашкевич, юрист ЮФ Sayenko Kharenko.
Михайло Гринишин зазначив, що заявлена тема насправді — на межі юриспруденції, ризик-менеджменту та філософії.
Дарина Дашкевич запропонувала слухачам на прикладі конкретного кейса порозмірковувати над тим, яким чином можна усунути ймовірні ризики, виявлені після юридичного аудиту. Фабула кейса полягає в такому: іноземний інвестор має намір придбати IT-компанію в Україні, основним клієнтом якої він є, з метою започаткування власного R&D-центру. Перший суттєвий ризик, на який звернула увагу доповідач, — трудові відносини з працівниками компанії мали хаотичне структурування. «Для України це є нормою, але іноземний інвестор не сприймає такі правовідносини», — прокоментувала ситуацію лектор.
Відповідно перший ризик призводить до наступного — відсутність належного оформлення передачі прав інтелектуальної власності.
Перед консультантами постало питання: як знайти розумний баланс інтересів покупця і продавця для успішного укладення угоди. «Як правило, єдиного алгоритму дій у цьому питанні немає, оскільки кожен ризик індивідуальний», — зазначила пані Дашкевич.
У той же час вона навела варіанти мінімізації ризиків у цій сфері, один із яких — попередня умова угоди, зокрема підписання необхідних договорів з персоналом, у тому числі з урахуванням закріплення прав інтелектуальної власності.
«Як покупцеві бути спокійним, що його бізнес буде так само працювати, як і з попереднім власником?» — позначила наступний ризик Дарина Дашкевич. Серед рекомендацій — внесення до договору умови, що продавець не переманюватиме співробітників у разі відкриття нового бізнесу в цій же сфері.
Дмитро Корбут, у свою чергу, звернув увагу слухачів на те, що, як правило, сторони дуже нечасто звертають увагу на такий розділ договору, як Limitation of liability, з огляду на те, що він завжди знаходиться в кінці договору. «Але саме в цьому розділі можуть бути найбільші ризики», — відзначив лектор.
Наступний кейс був складнішим і стосувався продажу банку міжнародною групою, 10% капіталу якого сформовано за рахунок коштів, залучених на умовах субординованого боргу.
«Не секрет, що топові юридичні фірми є дорогими», — наголосив Михайло Гринишин, зазначивши, що дуже часто клієнт економить на юристах. Далі він окреслив, які ризики виникають у зв’язку з цим, на прикладі наступного кейса.
На завершення Дмитро Корбут порекомендував юристам до початку роботи сформувати у вигляді таблиці «ризик матрицю», яка міститиме всі можливі ризики, що в подальшому під час роботи можна буде уточнювати та доповнювати.
