LHS: різні аспекти договорів оренди земельних паїв розкрив Євген Дядюк, Redcliffe Partners

Сьогодні у Legal High School проходить Школа судової практики. У рамках модуля «Земельні спори» блоку «Цивільний процес: земельні, трудові, сімейні та інші категорії цивільних спорів» керівник напряму судового представництва Redcliffe Partners, к.ю.н. Євген Дядюк виступив з лекцією на тему «Істотні умови договорів оренди земельних паїв. Реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) або права користування землею? Актуальна судова практика».

«Тема про паї — це не якийсь анахронізм з 80-х. В Україні до цього дня є багато не виділених у натурі земельних часток (паїв)», — відкриваючи лекцію, зазначив пан Дядюк. Говорячи про актуальність, він поділився статистикою: з 1 січня 2018 року по 25 жовтня 2019 року Верховний Суд виніс 259 постанов у спорах щодо земельних часток (паїв). За інформацією пана Дядюка, в Україні не передані в оренду в установленому порядку земельні паї площею близько 4,8 млн гектарів, або 12% від загальної площі сільськогосподарських угідь.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення права землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року встановлює власнику сертифіката на пай або його спадкоємцям крайній термін для оформлення та реєстрації речових прав на земельну ділянку до 1 жовтня 2025 року. Неоформлення права власності, за словами лектора, розцінюється як відмова від отримання земельної ділянки. Отже, власнику сертифікатів необхідно встигнути зареєструвати речове право відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Земельна частка (пай) — це право на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення в загальному масиві земель. Лектор наголосив, що земельна ділянка і земельна частка (пай) не бути рівнозначними поняттями. Це ключове. Як приклад Євген Дядюк навів ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 2 липня 2015 року, де суд підкреслив, що договір оренди земельної частки (паю) і договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різними предметами і сторонами: «За договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами — власник сертифіката на цей пай і його орендар. За договором оренди земельної ділянки предметом є ділянка, а сторонами — власник земельної ділянки та орендар земельної ділянки».

Серед істотних умов договору оренди земельної частки (паю) Євген Дядюк виокремив таке: інформація про земельну частку (пай), яка передається в оренду (умовні кадастрові гектари і вартість); кадастровий план як додаток до договору; строки дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, способу і умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; зобов’язання сторін. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови. Якщо орендний договір не містить хоча б однієї із наведених вище істотних умов, договір вважається неукладеним.

«У земельних спорах комплексність заяви позовних вимог є запорукою того, що рішення суду буде винесене на вашу користь і в подальшому належним чином виконуватиметься, а порушене право або законний інтерес належним чином відновлено/захищено» — переконаний пан Дядюк.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів