Майнові права, не визначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані, — Тетяна Харебава та Вероніка Збризька

Про ліцензійні договори та договори про передачу авторських і суміжних прав розповіли слухачам Legal High School Тетяна Харебава, керівник юридичного департаменту Sport Labs Group, і Вероніка Збризька, адвокат, юрисконсульт Sport Labs Group.

Вероніка Збризька розповіла про об’єкти авторського права та особливості віднесення об’єктів до цієї категорії. При цьому вона описала особливості майнових та немайнових прав на об’єкт авторського права і назвала підстави для розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, визначеними у Цивільному кодексі України, зокрема ліцензію на використання, та розповіла про такі види ліцензій: виключну, одиничну та невиключну, а також про їхні характерні особливості. При цьому лектор підкреслила, що у світовій практиці є набагато більше видів ліцензій, зокрема такі: комерційна, для кінцевого споживача, для некомерційного використання, безкоштовна, на певний проміжок часу тощо.

Щодо договору про передачу прав інтелектуальної власності, пані Збризька наголосила, що його укладення унормоване статтею 1113 ЦК України та статтею 31 Закону «Про авторське право та суміжні права». Принагідно вона зазначила, що майнові права, не визначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. При цьому укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

Тетяна Харебава привернула увагу до такого об’єкта права інтелектуальної власності, як комп’ютерні ігри. Важливість теми, за словами лектора, пояснюється комерційним значенням цього сегмента ринку, який у 2019 році оцінюється у понад 148 млрд доларів, що більше реального ВВП України.

Вона описала структуру команди, яка створює відеогру, та роз’яснила її обов’язки. Лектор визначила об’єкти інтелектуальної власності, що створюються командою розробників комп’ютерних ігор, та деталізувала способи захисту авторського права залежно від видів об’єктів. Зокрема, назва компанії-розробника та назва і персонажі гри захищаються як торгова марка або авторським правом, а програмний код, музика (саундтрек), сюжет та сценарій гри, її графіка і дизайн — авторським правом. А от алгоритм виконання коду, за словами лектора, може захищатися як корисна модель/винахід.

Пані Харебава зупинилася на комерціалізації результату творчості команди розробників та розповіла про форми договорів з розробниками гри. При цьому вона зазначила, що до умов такого договору мають входити: предмет (права на комп’ютерну програму та інші елементи); строк виконання; винагорода та порядок її виплати; відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання умов договору; розподіл майнових прав на відеогру; умови конфіденційності; спосіб передачі самої комп’ютерної програми та інших складових відеогри.

Лектори підкреслили, що істотними умовами ліцензійного договору є вид ліцензії, способи використання та обсяг прав на використання, територія, строк дії прав, порядок розрахунків і їх розмір. Вони відзначили також специфічні умови ліцензійного договору, до яких зарахували: кібербезпеку; середовище використання (доповнена та віртуальна реальність); технічне обслуговування; захист даних і робота з ними; конфіденційність; модифікація об’єкта, його адаптація тощо; право, що застосовується, і вибір судового органу для розгляду спору.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів