Марина Томаш розповіла про нюанси оподаткування КІК

Тиждень міжнародного податкового планування в LHS триває. Про нюанси оподаткування КІК і чого очікувати Україні, розповіла Марина Томаш, радник, керівник напряму податкового консалтингу та бухгалтерського обліку АО ADER HABER.

Лектор нагадала, що план BEPS (Base erosion and profit shifting) — це пакет заходів, спрямованих на підвищення прозорості роботи міжнародних компаній і на протидію відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом. Мінімальний стандарт — це обов’язкові чотири із 15 кроків, які повинні бути реалізовані кожною країною-учасницею. І саме в цьому полягає відповідальність України — реалізувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS. 22 листопада 2016 року Україна подала заявку на вступ до BEPS з 1 січня 2017 року, чим підтвердила готовність боротися з агресивним податковим плануванням і захищати свої податкові надходження. Імплементація мінімального стандарту є обов’язковою вимогою для всіх країн-учасниць.

Чинним Законом України «Про валюту і валютні операції» передбачено обов’язок розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо одноразового декларування активів фізичними особами, правил оподаткування КІК (CFC, Крок 3). У серпні зареєстровано два законопроекти: №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та №1185 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон». Цими законопроектами передбачається ряд змін до ПК України, в тому числі вводяться правила КІК.

Лектор зупинилася на штрафних санкціях, передбачених КІК. Так, за неподання звітності передбачається штраф у розмірі 1000 розмірів МЗП за кожен факт неподання; за неподання повідомлення про набуття/відчуження/початок здійснення фактичного контролю над часткою в іноземній юридичній особі штраф у розмірі 500 розмірів МЗП за кожен факт неподання; за невідображення у звітності операцій у розмірі 3% суми операцій КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, які не відображені у звіті про КІК, залежно від того, яке значення більше, але не більше 3000 МЗП за кожен факт невідображення КІК і/або за все, і за невідображені суми; за неподання звітності протягом 30 днів після крайнього строку сплати фінансових санкцій — штраф 5 МЗП за кожен день неподання.

Доповідачка також зупинилася на особливостях розрахунку податку: сума ПДФО, яка підлягає оплаті з прибутку КІК, зменшується на суму податку на прибуток фактично сплаченого КІК, включаючи податки, які утримуються з суми доходу у джерела виплати. Сума податку визначається як загальна сума податку, фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного періоду, пропорційна частці контролюючої особи у такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

При цьому при розрахунку скоригованого прибутку КІК окремо визначається фінансовий результат від операцій відчуження цінних паперів. Витрати КІК від уцінки необоротних активів визначаються в момент реалізації (відчуження) таких необоротних активів або в розмірі проведеної дооцінки. Суми процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у межах 30% суми фінансового результату до фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності. Якщо загальний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро на кінець звітного періоду, то прибуток кожної КІК визначається у розмірі фінансового результату без застосування коригувань.

Крім зазначеного вище, лектор зупинилася на особливостях розрахунку податку, скоригованого прибутку, операцій з нерезидентами, звітів КІК.

Лектор фіналізувала доповідь відповіддю на запитання, чи потрапляє іноземна компанія під визначення КІК? Чи необхідно включати прибуток до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи, а також розраховувати вартість адміністрування КІК.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів