Межі господарської юрисдикції було розширено за рахунок включення до вичерпного переліку категорій справ нових спорів, констатує Олег Маліневський, лектор LHS

Одне із занять у рамках літнього інтенсиву «Новації в господарському процесі» Legal High School було присвячене предметній та суб’єктній юрисдикції. Заявлену проблематику на прикладі господарського процесу під час лекції розкрив партнер ЮК EQUITY, адвокат Олег Маліневський.

Юрисдикція, як нагадав спікер, це компетенція судових органів з розгляду і вирішення певного кола справ. Олег Маніневський розповів про ідеологію змін, що відбулися в цій частині у рамках проведення процесуального етапу судової реформи — прийняття нових редакцій трьох процесуальних кодексів, які, як відомо, набули чинності 15 грудня минулого року. Недосконалість правил і неузгодженість у розмежуванні юрисдикції судів — процесуальна проблема, яка перешкоджає ефективному судовому захисту в Україні, — так законодавці мотивували необхідність введення нових правил юрисдикції та підсудності, згідно з якими юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується залежно, в першу чергу, від предмета спору, а не суб’єктного складу сторін. Крім того, з метою попередження юрисдикційних спорів і «дублювання» цивільних, господарських, адміністративних справ до процесуального законодавства було введене поняття «похідні вимоги», які в окремих випадках можуть бути об’єднані з основними, навіть якщо окремо їх належить розглядати за різними правилами судочинства.

Проаналізувавши міжнародні тренди у вирішенні спорів державними органами, лектор сфокусувався на плюсах і мінусах вітчизняної мультиюрисдикційної (паралельне існування трьох юрисдикцій) традиції, а також на змінах відповідної термінології Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. На переконання пана Маліневського, у рамках процесуальної реформи відбулося розширення меж господарської юрисдикції за рахунок включення до вичерпного переліку категорій справ нових спорів. При цьому він нагадав: сьогодні врегулювання «міжюрисдикційних» спорів — це сфера компетенції Великої Палати Верховного Суду, і ознайомив слухачів LHS з актуальною судовою практикою в цій частині.

У рамках заключного блоку лекції увага акцентувалася на наслідках порушення суб’єктної і предметної юрисдикції в господарському процесі. Говорячи про наслідки, Олег Маліневський виділив шість опцій: відмова в прийнятті позовної заяви (пункт 1 частини 1 статті 175 ГПК України); припинення провадження у справі повністю або в окремій частині (пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК України); ініціювання розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду (частина 6 статті 302 ГПК України); скасування прийнятих рішень (частина 2 статті 278, частина 2 статті 313 ГПК України); перспектива виграти справу в Європейському суді з прав людини (порушення статті 6 Конвенції); пряма підстава для ініціювання питання щодо дисциплінарної відповідальності судді (підпункт «а» пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів