Про відповідальність перевізника розповіли слухачам Legal High School Максим Бугай, старший радник з юридичних питань (Східна Європа) TNT Express (FedEx Corporation), та Соломія Кузьмович, юрист TNT Express. Вони нагадали, що міжнародні експрес-відправлення — це належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк (підпункт 35 пункту 1 статті 4 Митного кодексу України).
Соломія Кузьмович назвала нормативні акти, що регулюють міжнародні перевезення. Зокрема, до таких актів належать Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Варшавська конвенція 1929 року), ратифікована 152 країнами світу (дата набуття чинності для України — 19 жовтня 1960 року); Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 року), ратифікована 135 країнами світу (дата набуття чинності для України — 6 травня 2009 року); Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року (Конвенція CMR), ратифікована 53 країнами світу (дата набуття чинності для України — 17 травня 2007 року).
Говорячи про відповідальність перевізника, Максим Бугай зазначив, що у разі, якщо перевезення здійснюється авіатранспортом, діє стаття 22 Монреальської конвенції 1999 року «Межі відповідальності стосовно затримки, багажу та вантажу», відповідно до якої відповідальність обмежена сумою 17 спеціальних прав запозичення (СПЗ, SDR — Special Drawing Right) за кілограм вантажу, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно.
Лектор наголосив, що вартість СПЗ прив’язана до кошика основних валют, які визначаються Міжнародним валютним фондом і регулярно публікуються в основних фінансових газетах. Наразі 1 СПЗ становлять близько 1,23 євро. Сума СПЗ перераховується в національну валюту та публікується на офіційному сайті НБУ.
Якщо перевезення здійснюється автотранспортом, діють статті 23 та 24 Конвенції CMR, відповідно до яких, якщо перевізник зобов’язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, то така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу (на підставі ринкової ціни або звичайної вартості товару такого ж роду і якості). Розмір відшкодування, однак, не може перевищувати 8,33 СПЗ розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто. При цьому відправник може, за умови сплати узгодженої надбавки до провізного платежу, задекларувати у вантажній накладній вартість вантажу, що перевищує ліміт (8,33 СПЗ), і в такому разі декларована сума замінює цей ліміт.
Насамкінець лектори навели приклад розрахунку компенсації вартості вантажу, втраченого у результаті перевезення в міжнародному повітряному сполученні, та проілюстрували свої тези прикладами судової практики господарських судів.
