Нинішній тиждень у Lеgal High School присвячений проблематиці інституту арбітражних керуючих — їхньому статусу та організації діяльності. Сьогоднішній модуль занять відкрила лекція «Між трьох вогнів: органи, організації та особи, які контролюють діяльність арбітражного керуючого», яку провів Віталій Черепаха, президент ГО «Реєстраційна палата України», голова комітету Громадської ради при Міністерстві юстиції України.
У процесі пошуку балансу інтересів боржника і кредитора ключовою фігурою є арбітражної керуючий — саме він, як підкреслює спікер, повинен знайти компромісне рішення як з юридичної, так і з економічної точки зору. Віталій Черепаха сфокусувався на законодавчих новелах Кодексу України з процедур банкрутства (Кодекс), що регулюють діяльність арбітражного керуючого. Наприклад, арбітражний керуючий стає суб’єктом Закону України «Про запобігання корупції»: при реалізації своїх прав і обов’язків він зобов’язаний дотримуватися вимог щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, отримання подарунків (пожертвувань). Ще одна законодавча новела — стаття 13 «Незалежність арбітражного керуючого» Кодексу, в якій серед іншого передбачено, що у разі затримання уповноваженим органом арбітражного керуючого або повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, необхідно негайно повідомити про це державний орган з питань банкрутства. Положення зазначеної норми, на переконання лектора, прописані досить розмито, а гарантії незалежності арбітражного керуюча багато в чому є декларативними.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих, відповідно до нового законодавчого регулювання, здійснюється двома суб’єктами — державним органом з питань банкрутства та саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Перший, за словами пана Черепахи, реалізує свої функції шляхом проведення планових та позапланових перевірок. У свою чергу, саморегулівна організація арбітражних керуючих має право за зверненням учасника справи про банкрутство або за власною ініціативою (!) провести перевірку діяльності арбітражного керуючого на предмет дотримання ним статуту саморегулівної організації арбітражних керуючих, Кодексу професійної етики арбітражного керуючого та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих, пов’язаних з діяльністю арбітражних керуючих. Третім вогнем, як зазначає лектор, розкриваючи назву своєї лекції, є господарський суд. Згідно з положеннями нового законодавства, Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності (!) підстав. Але насправді, на переконання Віталія Черепахи, таких «вогнів» (суб’єктів, що контролюють діяльність арбітражного керуючого) може бути набагато більше: це і різні громадські організації, і навіть засоби масової інформації, а також правоохоронці.
