Можливі ризики та порушення треба оцінювати ще на етапі надання правової охорони об’єкту інтелектуальної власності — Ірина Дячук

Особливості формування доказової бази у справах про захист прав інтелектуальної власності стали темою лекції Ірини Дячук, заступника директора юридичного департаменту Fozzy Group. Вона нагадала слухачам Legal High School, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які надають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Відповідно до процесуальних кодексів, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Лектор підкреслила, що на етапі надання правової охорони об’єкту інтелектуальної власності потрібно оцінити можливі ризики та порушення, а також окреслити ті засоби, на підставі яких буде створено доказову базу, оскільки пізніше можуть виникнути труднощі з їх збором.

Говорячи про засоби доказування, вона провела паралелі і навела відмінності між тими, які бере до уваги Антимонопольний комітет України, і тими, які використовуються у судовому розгляді відповідно до ЦПК та ГПК України. Так само і стосовно збору доказів є відмінність — у разі розгляду справи АМКУ збір доказів здійснюється органами чи посадовими особами АМКУ, а у разі судового розгляду, реалізуючи принцип змагальності сторін, за загальним правилом, докази збирають сторони, а не суд. Лектор вважає, що у питання збору доказів у справах, що розглядаються АМКУ, юристу необхідно займати проактивну позицію, відтак, вона радить докласти максимум зусиль для збору доказової бази, аби АМКУ оперативно вирішив справу.

Щодо процедури доказування, то Ірина Дячук підкреслила, що в першу чергу має бути правомочний заявник, якому потрібно довести факт і зміст порушення, заподіяну шкоду, а також встановити причинно-наслідковий зв’язок і вину порушника.

На прикладах реальних кейсів та з огляду на узагальнення судової практики і практики ЄСПЛ лектор описала аспекти доказування у справах із захисту інтелектуальної власності. Стосовно обрання способу захисту, вона навела позицію, викладену в постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17 жовтня 2012 року №12, про те, що якщо порушник вчиняє дії з використанням промислового зразка або знака для товарів і послуг, то правовласник вправі здійснювати захист способами, передбаченими для захисту прав на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності. Якщо ж право на використання об’єкта інтелектуальної власності порушене діями, не пов’язаними з використанням об’єкта промислової власності, то захист може здійснюватися способами, передбаченими для захисту авторських прав, за наявності необхідних та достатніх підстав для віднесення такого об’єкта до об’єктів авторського права.

Формулюючи практичні поради, Ірина Дячук наголосила на важливості визначення об’єкта охорони до його публічності, формуванні доказової бази як елемента правової охорони об’єкта та проактивному підході до збору доказів для захисту прав на об’єкт.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик