На практиці іноді судді надають слово представнику потерпілого при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному — керівник практики вирішення спорів GRACERS law firm Людмила Куса

Особливостями представництва потерпілого у кримінальному провадженні та роботі зі слідчими органами із слухачами Legal High School у рамках Спецкурсу для приватнопрактикуючих адвокатів поділилася керівник практики вирішення спорів GRACERS law firm Людмила Куса. За її словами, робота зі слідчими органами з представництва інтересів потерпілого в кримінальному провадженні для адвоката фактично ділиться на чотири блоки. Перший блок — це збір адвокатом самостійно доказів, відповідно до наданих повноважень КПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Другий блок роботи полягає в тому, щоб змусити виконувати передбачені законодавством обов’язки слідчими органами та органами прокуратури. Третій блок — нагляд за органами досудового розслідування для того, щоб усі докази були зібрані належним чином, щоб у судовому розгляді не ставали питання про їх неприпустимість або неналежність. Четвертий же блок роботи передбачає збір доказів заподіяння матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Також Людмила Куса звернула увагу, що потерпілою у кримінальному провадженні може бути як фізична особа, якій кримінальним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, так і юридична особа, якій завдано матеріальну шкоду. Права і обов’язки потерпілої виникають в особи з моменту подачі заяви про скоєння стосовно неї кримінального правопорушення або заяви про його приєднання до провадження як потерпілої.

«Слід пам’ятати, що потерпілий, як і заявник, точно так само як потерпілий і цивільний позивач, — це різні категорії і не потрібно їх плутати. Оскільки заявником може бути кожен, хто звернувся із заявою про скоєння кримінального правопорушення, але не завжди така особа є потерпілою від злочину, і не завжди ця особа в подальшому набуває права і обов’язки потерпілої», — підкреслила Людмила Куса.

Лектор зазначила, що законодавством не передбачене право потерпілого і його представника брати участь у розгляді питання про застосування запобіжного заходу, але потерпілий і його представник мають право бути присутніми при розгляді зазначеного питання. На практиці, за словами Людмили Куси, є випадки, коли судді надають слово представнику потерпілого. Але навіть у разі присутності вільним слухачем при обранні запобіжного заходу потерпілий або його представник показують слідчому судді їх зацікавленість і можливість застосування до підозрюваного більш суворої міри запобіжного заходу — для гарантії, що підозрюваним не будуть здійснені інші дії або інші кримінальні правопорушення щодо потерпілого.

У разі невизнання потерпілим у кримінальному провадженні Людмила Куса порадила звернутися з додатковою заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні. Отримати або пам’ятку про права, або постанову про відмову у визнанні потерпілим. В останньому випадку постанову можна оскаржити слідчому судді в порядку статті 303 КПК України. І якщо відповідь від органу досудового розслідування не надійшла, то слід оскаржити бездіяльність у порядку статті 303 КПК України.

Якщо має місце затягування досудового розслідування або взагалі не проводяться будь-які дії, то відповідні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. «Необхідно пам’ятати, що звернення до суду після закінчення десятиденного строку є однією з основних причин повернення скарги. Тобто, необхідно дотримуватися строків, і що найголовніше — відраховувати дні від конкретної дії або бездіяльності», — підкреслила Людмила Куса.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик