На практиці суд віддає перевагу захисту прав над можливістю зловживання процесуальним правом — Мирослав Гнидка

Розмежування зловживання правами і належною (допустимою) поведінкою сторін судового розгляду — тема лекції Мирослава Гнидки, керівника юридичного департаменту групи компаній Merx, який дав поради слухачам спецкурсу для корпоративних юристів, як реагувати, якщо своїми правами зловживає суддя.

Розкриваючи тему, лектор звернув увагу на колізію між нормами статті 43 ГПК України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники мають добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається, та нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому він зазначив, що на практиці суд віддає перевагу захисту прав над можливістю зловживання процесуальним правом.

Лектор нагадав, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема такі:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішене судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи або виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Мирослав Гнидка проілюстрував зловживання процесуальними правами на прикладах судової практики. За його словами, до технологій зловживання належать:

1) створення конфлікту інтересів;

2) сприяння в помилках суддів;

3) порушення суддею Кодексу суддівської етики, відповідно до статті 8 якого суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб, а відповідно до стаття 14 суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу;

4) стратегія повернення справи ВСУ на новий розгляд — як один із варіантів отримання позитивного рішення у своїй справі.

Лектор розглянув питання оскарження неправомірних дій судді до Вищої ради правосуддя, окресливши коло осіб, які мають право на таку скаргу, та проаналізувавши вимоги щодо змісту такої скарги.

Мирослав Гнидка проаналізував й інші механізми затягування розгляду справи, зокрема оскарження ухвал та подання клопотань на час перебування судді у відпустці. Принагідно лектор, наводячи приклади з практики, давав рекомендації слухачам спецкурсу з боротьби із затягуванням судового процесу.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів