На запитання «Повернення нематеріальних збитків — регрес чи необхідність?» відповідав Олександр Жила

З лекцією на тему «Повернення нематеріальних збитків — регрес чи необхідність» у Школі кримінальної практики LHS виступив Олександр Жила, прокурор відділу прокуратури міста Києва.

Як зазначив спікер, після прийняття в першому читанні 19 травня 2020 року проєкту закону №2621 від 18 грудня 2019 року з’явилися публікації представників юридичної спільноти про можливий початок нових репресій посадових осіб, збільшення кількості зловживань з боку обвинувачення тощо. Річ у тім, що документ пропонує викласти пункт 3 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України в новій редакції, встановивши, що істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Олександр Жила не поділяє настільки великих побоювань, проте не виключає можливих несприятливих сценаріїв розвитку.

Справді, на момент прийняття КК України стаття 364 була загальною нормою про посадові злочини і відображала більшість випадків порушення закону з боку посадових осіб і правоохоронців. На сьогодні її можна назвати базовою, яка містить основні поняття в примітці до зазначеної статті. Олександр Жила підкреслює, що досить складно слідчому і прокурору сформувати обґрунтовану підозру за статтею 364 КК України, яка за своїм синтаксичним формулюванням і об’єктивною стороною конкурує з частиною 2 статті 191 або частиною 1 статті 368 КК України, у зв’язку з чим в сучасних умовах стає якимось погано доведеним аналогом названих статей.

Також лектор надав статистику судової влади щодо того, чи дійсно редакція примітки вплинула на судовий розгляд за статтею 364 КК України. Так, кількість справ, які направляються до суду, різко впала.

Олександр Жила вважає, що в сучасних умовах підрив авторитету органу державної влади без широкого розголосу в ЗМІ буде важко інкримінувати. У той же час широко використовуватиметься інкримінування упущеної вигоди, аварії або злочину, вчинених підлеглими, без належного контролю з боку їхніх керівників. Останній приклад усуне алогічне інкримінування відповідальній особі злочинного наслідку, що охоплювався умислом керівника. Тому об’єктивно є необхідність розширення і чіткої регламентації виду шкоди нематеріального характеру, яка ляже на плечі судових інстанцій і прецедентного права «національного зразка», впевнений лектор.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик