Наявність ефективної комплаєнс-системи дозволить мінімізувати негативні наслідки для компанії, – вважає Ольга Лук’янова

Керівник юридичного відділу, офіцер з дотримання корпоративних стандартів групи компаній «Хенкель в Україні» Ольга Лук’янова під час своєї лекції нагадала слухачам Lеgal High School, що комплаєнс — це система управління і контролю за дотриманням норм законодавства, а також внутрішніх правил, стандартів, кодексів поведінки. Вона коротко зупинилася на історії походження систем комплаєнс, а також на їх кодифікації.

Лектор навела як приклад законодавства США та Великої Британії, де передбачене обов’язкове створення систем бухгалтерського/фінансового контролю, контролю за контрагентами/партнерами, впровадження правил відносин з посадовими особами. У цих країнах розмір штрафів за порушення в сфері комплаєнс становить для компаній від 5 до 25 млн доларів, а для співробітників передбачена кримінальна відповідальність — тюремне ув’язнення строком від 5 до 10 років.

За словами Ольги Лук’янової, ключова мета комплаєнсу — постійне запобігання порушенням і досягнення бізнес-мети чесним шляхом. Лектор вважає, що комплаєнс-служба в компанії може бути виділена в окремий підрозділ або працювати за принципом «2 в 1» — комплаєнс знаходиться у віданні юридичного відділу компанії. Допомогу комплаєнс-службі може також надавати спеціально створений крос-функціональний орган (Compliance & Risk Committee), до складу якого, як правило, входять HR, юристи, фінансисти, а також корпоративні аудитори.

«Кожна компанія має свою «Біблію» — Кодекс корпоративної поведінки (Code of Conduct), який містить загальні принципи діяльності компанії. Він допомагає співробітникам діяти належним чином у разі етичних чи правових сумнівів», — підкреслила Ольга Лук’янова.

З метою впровадження норм комплаєнсу проводяться індивідуальні консультації для всіх співробітників, а також вступні тренінги для нових співробітників компанії. Практикуються обов’язкові face-to-face тренінги для кожного співробітника, щорічні онлайн-тренінги для менеджерів і регулярна розсилка «тривожних листів». Результати впровадження програм перевіряються шляхом регулярних внутрішніх комплаєнс-аудитів, після яких складаються щорічні комплаєнс-звіти.

Система комплаєнс діє на трьох рівнях: попередження порушень, виявлення можливих порушень та реагування на порушення.

З метою попередження порушень здійснюється регулярне навчання всіх співробітників компанії, а також спеціалізоване навчання для керівництва і комплаєнс-офіцерів. Проводиться обов’язкова перевірка знань співробітників після проходження навчання, розробляються і впроваджуються стандарти і політики комплаєнс.

Для виявлення порушень проводяться внутрішні та зовнішні аудити, а також імітація перевірок контролюючими органами. Здійснюється контроль за виконанням внутрішніх стандартів компанії, у тому числі контроль за внутрішньою і зовнішньою кореспонденцією компанії.

Реакція на виявлені порушення починається з виправлення помилок, після чого розробляються нові процедури, порушникам розсилаються листи-попередження і задіюються міри покарання.

Лектор навела як приклади кейси провідних світових компаній, які зазнали величезних репутаційних втрат та фінансових збитків унаслідок недотримання системи комплаєнс. Вона підкреслила, що наявність ефективної комплаєнс-системи може запобігти репутаційним ризикам і мінімізувати негативні фінансові наслідки для компанії.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів