Найчастіше прокуратура продовжує посилатися на застарілу нормативну базу — Андрій Чехонадський

Про нюанси реалізації права третіх осіб на перегляд вироків, зокрема про підстави оскарження, межі перегляду та наслідки для кримінального провадження, розповів у своїй лекції в Legal High School Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат. За його словами, до такої категорії вироків потрапляють справи, за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), коли контролюючий орган оголошує операції платника податків нереальними. У цьому випадку під удар потрапляють усі контрагенти такого платника податків, причому проти них обвинувачення не висувається. Лектор вказав на суперечливість судової практики з цього питання і наголосив, що фіктивне підприємництво справді має місце, однак контролюючі органи часто підходять до розгляду таких справ формально, стрижучи всіх під одну гребінку.

Що ж робити, якщо ваш контрагент обвинувачується у фіктивному підприємництві, а вас, як його контрагента, згадують у мотивувальній частині судового рішення? Як відстояти своє добре ім’я, адже в більшості випадків такі справи закінчуються обвинувальним вироком за згодою сторін?

Верховний Суд України розширив перелік осіб, процесуальний статус яких дозволяє оскаржити в апеляції вирок (статті 393—394 Кримінального процесуального кодексу України), зазначивши, що їх статус не є перешкодою для доступу до правосуддя згідно зі статтею 24 КПК України. Верховний Суд підтвердив цю позицію в рішеннях у справах, винесених у 2018 році. Тому лектор дав слухачам таку рекомендацію: якщо їх клієнт згаданий у мотивувальній частині судового рішення як співучасник обвинуваченого, за яким суд не приймає рішення (оскільки матеріали щодо нього не розглядаються), треба подавати апеляцію. За словами лектора, така практика вже досить поширена, і апеляційний суд погоджується з доводами адвоката, підкріпленими позицією Верховного Суду.

Андрій Чехонадський послався на правову позицію Європейського суду з прав людини, який вважає, що презумпція невинуватості порушується, навіть у тому разі, якщо можна зробити висновок, що суд розглядає можливість винуватості особи.

З огляду на власний досвід і результати судової практики лектор відзначив, що прокуратура продовжує посилатися на закони, скасовані після введення в дію Господарського кодексу України (Закон України «Про підприємництво»), до того ж суди іноді приймають рішення на підставі такої нормативної бази.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів