«Юридична особа як потерпілий від злочину. Особливості тактики захисту інтересів у кримінальному провадженні» — тема лекції Анни Пархоменко, заступника директора юридичного департаменту Moneyveo.UA, адвоката. Вона нагадала слухачам Legal High School, що відповідно до Кримінального кодексу УРСР 1960 року юридична особа не могла бути потерпілою стороною у кримінальному провадженні, що створювало істотний дисбаланс прав і захисту інтересів між юридичними та фізичними особами. Натомість наразі частина 1 статті 56 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути і юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Лектор описала стадії кримінального провадження, підкресливши, що на всіх стадіях потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. Говорячи про набуття статусу потерпілого, Анна Пархоменко розповіла, яким чином це відбувається та з якими практичними труднощами може зіткнутися особа при необхідності отримання такого статусу. При цьому вона наголосила, що у ситуації, коли юридична особа не виявляє бажання бути залученою як потерпіла особа, вона зазвичай залучається до кримінального провадження лише як свідок.
Лектор підкреслила, що постанова про відмову в набутті статусу потерпілої особи може бути оскаржена слідчому судді впродовж десяти днів. При цьому вона підкреслила, що скасування постанови про відмову в задоволенні заяви про визнання сторони потерпілою не робить її потерпілою автоматично.
Лектор роз’яснила суть окремих прав та обов’язків підозрюваного, а також те, яким чином можна використати ті чи інші нюанси на свою користь. Зокрема, те, що директора компанії ліпше не обирати представником юридичної особи як потерпілої, чи те, що для отримання доступу до доказів йти до суду не треба.
Анна Пархоменко наголосила, що найкращим способом відшкодування завданої шкоди є подача цивільного позову, а також описала переваги подання такого позову в рамках кримінального провадження.
Описуючи процесуальні рішення та їх наслідки для подачі цивільного позову, лектор зазначила, що у разі встановлення відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення суд залишає позов без розгляду, а у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення — відмовляє у позові. Крім того, лектор розповіла про процесуальні витрати, порядок їх відшкодування та підкріпила свої тези прикладами із судової практики.
