«Написання скарг про порушення авторського права в порядку, передбаченому правилами користувача соціальних мереж, є ефективним у разі, коли клієнт не має на меті отримання матеріальної компенсації» — Владислав Білоцький

Про порядок захисту авторського права і суміжних прав слухачам Legal High School розповів керуючий партнер АО Berylstone Владислав Білоцький. За його словами, такий порядок визначено статтею 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права», згідно з якою захист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним та кримінальним законодавством.

Так, розповідаючи про захист авторського права і суміжних прав у порядку адміністративного провадження, лектор звернув увагу на те, що хоча максимальний розмір санкції, передбаченої статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невеликий (3400 грн), визначальним є те, що зазначена норма передбачає конфіскацію незаконно виготовленої продукції і устаткування та матеріалів, призначених для її виготовлення.

Порядок захисту авторського права та суміжних прав у мережі інтернет, у свою чергу, регламентовано статтею 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також міжнародними актами, у тому числі американським законодавством, що дозволяє за допомогою написання скарг у порядку, передбаченому правилами користувача соціальних мереж , таких як Instagram, Facebook, Youtube, що робить можливим видалення контенту або блокування сторінки. «Це дуже дієвий спосіб, особливо в тих випадках, коли клієнт не має на меті отримання матеріальної компенсації», — відзначив Владислав Білоцький. Також він наголосив на тому, що заявки в порядку статті 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», спрямовані власнику сайту або хостингу, має складати винятково адвокат.

Серед іншого, лектор звернув увагу на способи доведення в інтернеті. Зокрема, скріншот інтернет-сторінки може бути доказом порушення для суду лише у разі відсутності заперечень опонентів. Також українське законодавство про нотаріат не передбачає опції фіксування змісту веб-сторінки. «Сьогодні лише дві країни на законодавчому рівні ввели таку послугу нотаріуса, це Російська Федерація та Республіка Білорусь. І такі докази відповідно до Угоди країн СНД від 20 березня 1992 року будуть прийняті українськими судами», — підкреслив лектор. Ще одним способом фіксації порушень авторського права і суміжних прав є використання веб-архівів. Зокрема, суди використовують сервіси Archive.org та WaybackMachine, і підтвердженням цьому є рішення Господарського суду м. Києва у справах №59/230 та №910/1186/16.

Також, за словами лектора, суди приймають як доказ протокол огляду веб-сторінки на підставі права адвоката збирати відомості відповідно до статті 20 Закону України «Про адвокатуру». Що ж стосується проведення експертизи, то в експертному висновку обов’язково має бути зазначено, що експерт попереджений про відповідальність. В іншому випадку суди не приймають такий висновок. Разом із тим суд вправі сам провести огляд змісту веб-сторінки на предмет порушення авторського права та суміжних прав.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів