Наталія Дрюк і Тетяна Кудрицька, радниці Aequo, розповіли про патентну реформу в Україні та її відповідність міжнародним стандартам

Екскурс у законодавчі новели 2021 року від LHS триває. Законодавство про винаходи і корисні моделі як важливий крок на шляху до гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами проаналізували радниці Aequo Наталія Дрюк і Тетяна Кудрицька.

У 2020 році було прийнято низку змін у профільне законодавство в галузі патентування, які розроблялися протягом тривалих років. З точки зору втілення міжнародних стандартів у недавній реформі патентного законодавства, окрім Угоди про асоціацію з ЄС (положення глави 9 «Інтелектуальна власність» розділу ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею»), лектори згадали Дохійську декларацію про Угоду ТРІПС та громадське здоров’я та Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 6 грудня 2005 року, а також ряд директив ЄС.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» №816-ІХ» набув чинності 16 серпня 2020 року. Згодом, 14 жовтня 2020 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності».

До ключових законодавчих змін, спрямованих на гармонізацію з міжнародними стандартами, спікери зараховують:

— запровадження дворівневої державної системи правової охорони IP (Міністерство економіки України + НОІВ);

— зміну умов правової охорони об’єктів IP, у тому числі розширення переліку непатентозданих технологій;

— конкретизацію підстав для відмови у наданні правової охорони;

— визначення строків дії охорони винаходу, врегулювання питань щодо додаткової охорони прав на винаходи;

— запровадження аналогу «положення Болар»;

— адміністративні процедури оскарження.

Як зазначають лектори, віднині речовина не може охоронятися як корисна модель, тоді як об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).

Детальніше спікери розповіли про нюанси адміністративних процедур оскарження: у цьому контексті треба розглянути pre-grant і post-grant oppositions. Так, pre-grant opposition — це право подавати заперечення проти заявок на винаходи, тоді як post-grant opposition — визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку.

Мотивоване заперечення проти заявки подається протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід будь-якою особою. Заперечення подається з таких підстав: заявлений об’єкт не відповідає вимогам частин 1, 2 або 3 статті 6 Закону; належить до об’єктів, яким не може бути надана охорона; винахід не відповідає умовам патентоздатності, встановленим статтею 7 Закону. Розглядається з урахуванням відповіді заявника у разі її надання, а результати розгляду заперечення відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою.

У випадку з post-grant opposition, будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково з підстав невідповідності умовам патентоздатності, визначеним законом. Така заява може бути подана протягом дев’яти місяців з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу, заява ж про визнання прав на корисну модель недійсними може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на корисну модель та після припинення їх чинності.

Як зазначили лектори, заява в рамках процедури post-grant opposition має бути розглянута Апеляційною палатою протягом чотирьох місяців, таким чином це може стати новим дієвим інструментом для досягнення належного та ефективного рівня охорони і захисту прав інтелектуальної власності. Саме така стратегічна мета визначена Угодою про асоціацію з ЄС.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик