Наталія Кузнєцова окреслила переваги та недоліки норм ЦК України про юридичних осіб

У Legal High School триває спецкурс «Новий погляд на цивільне право» від Наталії Кузнєцової. Сьогоднішню лекцію гуру цивілістики було присвячено поняттю юридичної особи.

Найважливішою ознакою юрособи є наявність свого, відокремленого майна. Лектор LHS навела приклад з кооперативною формою власності в СРСР: вимоги мати окреме майно не було, що призводило до проблем у цивільному обороті. Аби увійти в кооператив, не потрібно було робити свій матеріальний внесок, що призвело до спотворення суті кооперативів. Кооператив міг складатися з трьох засновників і 200 найманих працівників, причому становище останніх нічим не відрізнялося від роботи на держпідприємствах.

Як зазначила пані Кузнєцова, виступаючи окремим учасником обороту (окремо від засновників і третіх осіб), юрособа несе самостійну відповідальність тільки власним майном. Саме юрособа, а не її засновники, набуватиме суб’єктивних прав та обов’язків. Також юридична особа виступає суб’єктом самостійної відповідальності. За українським законодавством, стало можливим навіть створювати товариство однією фізичною особою.

Лектор підкреслила важливість положень статуту про те, хто саме і в якому порядку повинен представляти юридичну особу перед третіми особами.

Пані Кузнєцова також зробила історичний екскурс. Проблемним вона вважає нинішнє формулювання статті 83 Цивільного кодексу. «Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом» — зазначається у частині 1 статті 83 ЦК України. На думку спікера, цей перелік повинен був мати закритий характер і розширювати кількість форм юридичних осіб було недоцільно. Величезна кількість організаційно-правових форм маже спричинити хаос, відзначає лектор LHS. Тепер досить пролобіювати новий закон, щоб ввести нову форму юрособи.

Лектор звернула увагу на позитивні моменти документа. У законодавстві багатьох країн СНД юрособи поділені на комерційні та некомерційні. Другим, як правило, надавалася тільки спеціальна (статутна) правосуб’єктність. В Україні ж усі юридичні особи мають універсальну правосуб’єктність. Закріплення спеціальної правосуб’єктності все одно б породило спроби обійти закон, додала Наталія Кузнєцова.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів