Про розірвання шлюбу, а також наслідки визнання шлюбу фіктивним або неукладеним йшлося у рамках лекції у Legal High School Ірини Петріщевої, судді Деснянського районного суду міста Києва. Говорячи про судові спори стосовно розірвання шлюбу, вона наголосила, що через брак суддівських кадрів та пов’язане з цим надмірне навантаження на суддів строки розгляду справ значно зростають, тож вона звернула увагу на можливість процесуального скорочення строків розгляду таких справ. З цього приводу лектор порадила вже на етапі позовної заяви намагатися вирішити всі питання щодо клопотань, які адвокат планує подати суду та підготувати клопотання про витребування доказів, виклик свідків тощо, а також процесуальний проєкт і проєкт ухвали суду, що передбачено ЦПК України та суттєво прискорить розгляд справи.
Лектор відзначила зростання кількості позовів щодо шлюбних стосунків та порадила у своїй роботі використовувати узагальнення судової практики Верховного Суду, в яких з точки зору суддів викладаються принципи та правила розгляду цієї категорії справ. Це дозволить і при підготовці позову, і під час ведення судового процесу уникнути помилок, які дають право оскаржити отримане рішення.
Щодо спорів про розірвання шлюбу: Ірина Петріщева відзначила їх порівняну нескладність та можливість заочного розгляду за умови подання відповідної заяви. При цьому вона закликала слухачів Legal High School використовувати можливість, надану ЦПК України для спрощення та пришвидшення розгляду справи.
Говорячи про загальні підстави припинення шлюбу, лектор наголосила, що вони є виключними і передбачені статтею 104 глави 11 нової редакції Сімейного кодексу України. При цьому вона відзначила, що у разі, якщо подружжя не має дітей, розірвання шлюбу можливе шляхом подання відповідної заяви до органу РАЦС, тому вона порадила бути уважними при складанні позовних заяв і перевіряти підстави для звернення до суду, адже були непоодинокі випадки, коли до суду надходили заяви про розірвання шлюбу, який можна було здійснити в позасудовий спосіб або який вже було розірвано. На думку Ірини Петріщевої, це стає можливим у разі, коли, всупереч вимогам процесуального законодавства, до позовної заяви додається ксерокопія свідоцтва про шлюб, до того ж не засвідчена належним чином.
Деталізуючи процедуру подачі позовної заяви про розірвання шлюбу, лектор наголосила, що у випадку, якщо таку заяву подає дружина, до неї обов’язково додається заява про призначення аліментів на утримання дітей та довідки про їх народження. За її словами, це робиться з метою одночасного визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу. «Основний факт, який має встановити суд для призначення аліментів, — місце проживання дітей, що надає одному з подружжя право отримувати аліменти», — підкреслила Ірина Петріщева.
Говорячи про визнання шлюбу недійсним, вона зазначила, що є випадки, коли це робиться без участі суду — через органи РАЦС, навела перелік таких випадків у Сімейному кодексі України і розповіла про процедуру та необхідні для цього документи. Що стосується неукладеного шлюбу, то під ним мається на увазі шлюб, укладений за відсутності нареченої (нареченого). «Неукладений шлюб не може бути визнаний недійсним, оскільки він не існує як юридичний факт», — резюмувала лектор.
