Нюанси податку на нерухомість промислових підприємств проаналізував Олександр Олефіренко

Про податок на нерухомість промислових підприємств у рамках блоку «Правовий аспект обліку доходів і витрат» розповів Олександр Олефіренко, заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК». За його словами, згідно із законодавством, об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. При цьому будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади», що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг або позику, не є об’єктами оподаткування.

Лектор констатував, що відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в складі податку на майно належить до місцевих податків.

Якщо рішення Ради про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на плановий бюджетний 2020 рік прийняте та оприлюднене після 15 липня 2019 року, то у 2020 році застосовуються ставки, затверджені цим рішенням.

Однак у разі прийняття Радою протягом року змін до рішення про встановлення ставок та пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на виконання вимог підпунктів 52-6, 52-7, 58 та 59 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ставки, встановлені цим рішенням, застосовуються з дати його оприлюднення, якщо ним не встановлено пізніший строк їх застосування.

У ході лекції Олександр Олефіренко оперував витягами з інформаційних ресурсів податківців. Зокрема, зазначено, що визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Олександр Олефіренко акцентував увагу на тому, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. При цьому ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Щодо строків звітування відомо, що платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Що ж стосується новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то декларація юридичною особою — платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик