«Новий порядок перевірки прописаний таким чином, що у суб’єкта декларування є лише обов’язки, а у НАЗК є лише права», — відзначила Регіна Гусейнова, керуючий партнер АО G&D

Чи є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) новим суб’єктом виявлення правопорушень? Який інструментарій має агентство? Як адвокати можуть протистояти цій інституції? Відповіді на ці та інші запитання дала адвокат, керуючий партнер АО G&D, член Ради адвокатів Київської області Регіна Гусейнова під час лекції для слухачів Legal High School у рамках курсу «White Collar Crime: нові виклики».

Лектор звернула увагу на те, що повноваження НАЗК передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Одним із них є здійснення у порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування. Щодо останнього, то пані Гусейнова підкреслила, що Порядок проведення моніторингу життя на сьогодні не прописаний і не оприлюднений.

За її словами, НАЗК може ініціювати проведення службового розслідування для притягнення до відповідальності осіб, склад правопорушення яких не підпадає під адміністративну або кримінальну відповідальність. У разі виявлення адміністративного правопорушення, пов’язаного із корупцією, уповноважена особа НАЗК може скласти протокол і спрямувати його до суду. Також складати протоколи має право національна поліція. Регіна Гусейнова зауважила, що тільки НАЗК повноважне складати протоколи стосовно осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище.

«Якщо НАЗК передало документи до поліції і якщо клієнта викликають для дачі пояснень з певного протоколу, то бажано поцікавитися, в який спосіб нацполіція виявила порушення. Адже відповідно до законодавства поліція може складати протоколи, але перевіряти декларації має повноваження виключно НАЗК», — звернула увагу лектор.

У разі виявлення НАЗК порушення, склад якого тягне на кримінальну відповідальність, агентство затверджує висновок і надсилає його спеціально уповноваженим суб’єктам протидії корупції. Зазвичай це НАБУ. Саме ж агентство не наділене повноваженнями розслідувати кримінальні правопорушення.

НАЗК має право здійснювати повну перевірку декларацій. Для перевірки суб’єктів, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище, не потрібно окремої підстави. «Питання лише в часі і в політичних реаліях, тому що, на мій погляд, останнім часом проведення повної перевірки електронних декларацій НАЗК виглядає як тиск на того чи іншого суб’єкта декларування», — зазначила Регіна Гусейнова.

Повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні:

— достовірності задекларованих відомостей;

— точності оцінки задекларованих активів;

— перевірці наявності конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

«Новий порядок перевірки прописаний таким чином, що у суб’єкта декларування є лише обов’язки, а у НАЗК є лише права», — підкреслила Регіна Гусейнова.

За її словами, НАЗК не зобов’язане повідомляти про проведення перевірки, і, щоб про неї дізнатися, вона порадила моніторити офіційний сайт зазначеного відомства.

Обов’язкова повна перевірка проводиться щодо осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище, та осіб, які обіймають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків. Щодо останніх, є перелік таких посад, який час від часу змінюється. Також обов’язкова повна перевірка проводиться щодо інших суб’єктів декларування у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. Окремою підставою для повної перевірки є відмова члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину. Окрім того, підставою для повної перевірки декларації може бути анонімне повідомлення або ж просто інформація, розміщена в інтернеті.

Лектор нагадала, що декларація повинна бути подана до 1 квітня в електронному вигляді через особистий кабінет. За неподання декларації передбачена кримінальна відповідальність, а за невчасне подання до такого суб’єкта застосовується адміністративна відповідальність. Також вона зупинилася на типах декларацій, які подаються різними суб’єктами декларування (претендентів на посаду, перед звільненням, щорічна тощо).

Розповідаючи про відповідальність суб’єктів декларування, Регіна Гусейнова підкреслила, що НАЗК є тим суб’єктом, який виявляє правопорушення, і дуже багато залежить від того, що відомство вказало в своєму рішенні, питання, які ставилися та чи приймалися пояснення від суб’єкта декларування. Вона звернула увагу на особливість розгляду справ про адміністративне корупційне правопорушення, зокрема на те, що це єдина категорія справ, яка не може бути розглянута без участі особи, яка притягається до відповідальності. Також у разі неявки суб’єкта декларування до суду тут може бути застосовано примус.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик