Олег Громовий: «Судові справи про захист честі, гідності та ділової репутації — це завжди спір про те, де закінчуються свобода слова і починається порушення приватності»

Перед тим, як подавати до суду позови про спростування інформації або про захист честі, гідності та ділової репутації, необхідно дати клієнту чесний прогноз щодо судової перспективи справи. Судовий позов — не завжди найкращий спосіб розв’язати проблему недостовірної інформації. Але якщо позов подано, то потрібно тільки вигравати, адже ставки дуже високі. Таку пораду дав слухачам Legal High School керуючий партнер юридичної фірми GENTLS Олег Громовий, виступаючи з лекцією про аспекти роботи адвоката у справах про захист честі, гідності та ділової репутації.

«Завжди є ризик того, що якщо ви подасте до суду позов про спростування якоїсь інформації і програєте справу, то ви тільки нашкодите своєму клієнтові, а не допоможете. Також треба розуміти, що судовий процес, як правило, це лише один із елементів «піар-війни». І часто не найголовніший», — підкреслив пан Громовий.

За його словами, в такій категорії справ набагато легше представляти інтереси відповідача, аніж позивача, оскільки згідно із законодавством саме на нього лягає основний тягар доведення.

При підготовці до представлення інтересів Олег Громовий порадив враховувати не тільки практику вищих судів, а й провести аналіз практики конкретних суддів судів першої інстанції, які спеціалізуються на розгляді спорів цієї категорії. «У Єдиному реєстрі судових рішень можна подивитися, яким чином той чи інший суддя реагує на правові позиції або ставиться до експертних висновків лінгвістів з певних експертних установ, що в подальшому може вплинути на результат розгляду спору», — зазначив лектор.

На попередньому етапі підготовки, за словами Олега Громового, потрібно перевірити: де і коли було розміщено інформацію (друковані видання, телебачення або в інтернеті); чи не сплив строк позовної давності; характер оприлюдненої інформації; визначитися зі складом учасників судової справи, правильно встановивши належного відповідача. Крім цього, необхідно оцінити перспективи реальності спростування за рішенням суду.

Говорячи про докази у таких справах, важливим моментом є фіксація розміщення контенту, особливо якщо інформація була розміщена в інтернеті, підкреслив лектор. Найнадійнішим доказом буде висновок судового експерта. Також можна використовувати сервіс Webfix. Менш надійним буде скріншот сторінки сайту, засвідченої підписом адвоката.

Також, за словами спікера, важливим моментом є підтвердження наявності власне ділової репутації. Таким підтвердженням для фізичних осіб можуть бути показання свідків, дипломи, нагороди тощо. А для юридичних осіб — дані різних рейтингів, нагороди, номінації, листи контрагентів.

До подачі позову до суду Олег Громовий порадив провести досудове врегулювання спору шляхом звернення до розповсюджувача інформації з проханням видалення і спростування інформації добровільно або використати право на відповідь. Навіть у разі отримання відмови ці факти можуть бути враховані судом при розгляді спору.

Найбільш поширеними способами захисту порушеного права в судовому порядку є звернення з вимогами:

– про визнання інформації недостовірною (необхідно вказувати цитату із тексту);

– про зобов’язання спростувати інформацію;

– про заборону поширення недостовірної інформації;

– про відшкодування збитків.

Також лектор навів актуальну практику Європейського суду з прав людини у цій категорії спорів, яку вже сьогодні можуть застосовувати українські суди при вирішенні спорів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів