Олександр Бірюков, лектор LHS: «Чи вдалося Кодексу розмежувати корпоративне та споживче банкрутство, покаже судова практика»

З лекцією на тему «Банкрутство фізичних осіб: підстави і правила реструктуризації боргів. Наслідки для особи. Прогнози ефективності з урахуванням іноземного досвіду» у LHS виступив Олександр Бірюков, науковий радник Юридичної групи LCF, д.ю.н.

У країнах Європейського Союзу та в більшості країн світу система банкрутства фізичних осіб почала активно застосовуватися після кризи 2008—2009 років, повідомив лектор.

В Україні у 2009 році також спробували розробити процедуру банкрутства фізичних осіб. Зокрема, було підготовлено відповідний проект закону, але цю пропозицію не сприйняло професійне співтовариство через спірні питання, що стосуються наслідків визнання фізичної особи банкрутом.

Наступним етапом стало підписання Меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо необхідності введення в Україні інституту банкрутства фізичних осіб.

Так, в 2015 році ініціативною групою було підготовлено законопроект про банкрутство фізичних осіб, заснований на міжнародних документах, у тому числі на звіті Світового банку про системи банкрутства фізичних осіб 2015 року. Тоді Світовий банк окреслив основні підходи до процедури банкрутства фізичних осіб, рекомендувавши державам враховувати їх у своєму законодавстві.

Вимоги МВФ врегулювати питання банкрутства фізичних осіб стали одним із поштовхів для більш активної роботи з підготовки Кодексу з процедур банкрутства, і в жовтні 2018 року Кодекс було прийнято. Процедурі банкрутства фізичних осіб, зокрема, присвячена четверта книга цього зводу законів.

«Сьогодні у нас є Кодекс, який регулює специфічні відносини — процедуру банкрутства будь-якої особи, і сьогодні закони в цій сфері зведені в єдиний нормативно-правовий акт. Так, Кодекс об’єднує дві різні системи — корпоративне та споживче банкрутство. Але чи вдалося Кодексу розмежувати ці дві системи, покаже судова практика», — відзначив Олександр Бірюков.

Зараз діє класична модель банкрутства, яка передбачає банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, тоді як Кодекс включив фізичних осіб — підприємців у категорію споживчого банкрутства. Поки Кодекс не повною мірою враховує специфіку правового становища цих осіб (фізичних осіб — підприємців), переконаний Олександр Бірюков. Основні труднощі будуть пов’язані з розмежуванням природи виникнення боргів, наприклад у разі, коли особа припинила свою підприємницьку діяльність, але борги від господарської діяльності залишилися. Фізична особа — підприємець може мати два статуси, тому українські судді повинні будуть враховувати природу правових відносин і визначати, який інструментарій необхідно застосовувати в тій чи іншій ситуації, зазначив лектор.

Ще одне питання, яке зазвичай постає при розробці системи банкрутства фізичних осіб, — підсудність справ про банкрутство фізичних осіб. Кодекс передбачає, що такі справи розглядатимуться в господарських судах. Незважаючи на це, потрібно враховувати, що зобов’язання фізичних осіб виникають з різних правовідносин, а суддям господарських судів доведеться розбиратися не тільки в проблемах банкрутства, а й у сімейних, трудових та інших питаннях.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів