Олександр Лисак: «Дослідження доказів відбувається саме на стадії перебування суддів у нарадчій кімнаті, що узгоджується з положеннями частини 1 статті 358 КПК України»

Олександр Лисак, партнер EQUITY, проаналізував для слухачів Legal High School перші вироки Вищого антикорупційного суду та поділився досвідом виправдання. За його словами, згідно зі статистикою сьогодні у більшості випадків ухвалюється обвинувальний вирок, отже, отримати виправдувальний вирок — це найвища майстерність адвоката.

Аналізуючи перші рішення ВАКС, лектор відзначив високий рівень їх написання та наголосив, що за формою написання вироки ВАКС ідентичні вирокам Верховного Суду та Європейського суду.

Щодо питання доречності давання показань на стадії досудового розслідування, то лектор відзначив, що у разі якщо показання не зашкодять вашому підзахисному, їх можна надавати.

Аналізуючи рішення, він відзначив, що в більшості справ, пов’язаних з отриманням неправомірної вигоди, особа показань не давала, та наголосив, що таке право передбачене процесуальним законодавством. Однак виникає логічне запитання: з чим пов’язана така відмова? Так, лектор закликав слухачів Legal High School готувати позицію захисту, яка б передбачала давання показань, оскільки суд також хоче з’ясувати позицію сторони захисту щодо того, що висуває прокурор як обвинувачення.

На думку лектора, показання сторони захисту можуть допомогти спростувати сфальсифіковані чи скориговані докази, отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, Олександр Лисак відзначив, що остання практика Верховного Суду свідчить, що такі методи захисту, як оскарження невідкриття доказів обвинувачення, підстав для негласних слідчих (розшукових) дій чи використання копій замість оригіналів відходить у минуле. Він також нагадав, що чинне процесуальне законодавство (частина 4 статті 96 КПК України) дозволяє сторонам під час судового розгляду посилатись на протоколи допитів осіб, які були допитані на стадії досудового розслідування щодо суперечностей в їх показаннях. Лектор зазначив, що прокурори таким правом користуються, і закликав також не нехтувати можливостями, що надаються частиною 4 статті 96 КПК України, для того, щоб встановити істину у справі.

Говорячи про долучення та дослідження доказів, Олександр Лисак зазначив, що остання позиція ВАКС полягає в тому, що дослідження доказів відбувається саме на стадії перебування суддів у нарадчій кімнаті, що узгоджується з положеннями частини 1 статті 358 КПК України. При цьому він навів приклад судової справи, в якій прокурор оскаржив рішення суду саме через недослідження доказів. Наразі справа перебуває в апеляції, і після остаточного рішення суду лектор закликав слухачів користуватися цією нормою у своїй практиці.

Олександр Лисак нагадав, що до засуджених у корупційних справах не застосовуються певні норми законодавства, що дозволяють пом’якшити покарання. Проте у разі угоди з прокурором про визнання винуватості, яку затвердив ВАКС, застосовується частина 2 статті 75 КПК України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик