Ольга Костишина, радник голови МКАС при ТПП України, розповіла про спрощені арбітражні провадження

Ольга Костишина, радник голови МКАС при ТПП України, ознайомила слухачів Legal High School з різними аспектами спрощених арбітражних проваджень в залежності від арбітражної інституції.

Вона зазначила, що спеціальні процедури потрібні тоді, коли спір надто складний. Як правило, в таких випадках передбачаються нові етапи розгляду справи. Зокрема, скликання процесуальної сесії та затвердження графіка розгляду справи. Лектор зазначила, що в новій редакції регламенту МКАС при ТПП такі процедури передбачені. «Відповідні процедури можуть попередити зловживання сторонами своїми процесуальними правами», – пояснила лектор.

Переходячи безпосередньо до теми лекції, пані Костишина розповіла, що поняття спрощеного розгляду стало вводитися після 2012 року арбітражними інститутами. Власне, приймалися певні положення, які, як правило, спочатку передбачали критерії ціни позову для незначних спорів. Проте така практика не виправдала себе, і арбітражні інститути пішли шляхом прискорення процедур.

Серед переваг прискореної процедури розгляду справи лектор виділила скорочені строки та скорочення витрат на розгляд справи. Скорочення витрат в даному випадку відбувається як за рахунок зменшеного арбітражного збору, так і за рахунок зменшення витрат на юридичне представництво. Крім того, особливістю спрощених арбітражних процедур є обмеження щодо кількісного складу арбітражу – як правило, справи розглядаються одноосібним арбітром.

Водночас лектор звернула увагу на необхідні передумови для застосування прискорених процедур. Першою передумовою є відповідна арбітражна угода сторін, яка передбачає можливість розгляду спору за прискореною процедурою.

Розповідаючи про ціну позову, Ольга Костишина зазначила, що в ціну позову зазвичай включено безпосередньо ціну позову та ціну зустрічного позову. «Разом із тим, лише за ціною позову неможливо визначити складність спору, тому Регламенти арбітражних інститутів містять норму про дискреційні повноваження інституту щодо відмови від застосування спрощеної або прискореної процедури арбітражного розгляду з урахуванням складності конкретного спору», – повідомила вона.

Більш докладно лектор зупинилася на Регламенті арбітражних інститутів. Зокрема, Стокгольмський арбітраж (SCC) переглянув свій Регламент у 2017 році і ввів положення, що визначають прискорену процедуру. Передбачено, що правила прискореної процедури застосовуються, якщо є відповідна угода сторін.

«Погоджуючись на арбітражний розгляд відповідно до Регламенту ICC, сторони погоджуються, що стаття 30 і Регламент прискореної процедури мають переважну силу над будь-якою умовою арбітражної угоди, яка йому суперечить», – звернула увагу лектор.

Крім того, Ольга Костишина ознайомила слухачів і з регламентами інших арбітражних інституцій. Не залишився без уваги і Регламент МКАС. «З 1 січня 2018 року поряд з арбітражним розглядом справи і розглядом справи на підставі письмових матеріалів введено процедуру прискореного арбітражного розгляду за умови, що сторони передбачили її в арбітражній угоді або домовилися про такий розгляд в подальшому не пізніше подання відповідачем заперечення на позовну заяву», – зауважила пані Костишина.

Разом із тим, лектор зазначила, що прискорений розгляд справи здійснюється на підставі лише письмових матеріалів без проведення усного слухання у складі одного арбітра, якщо сторони не домовилися про інше. Обмін письмовими поданнями по суті спору обмежується поданням позовної заяви та запереченням на неї, а у відповідних випадках – зустрічної позовної заяви та заперечень на неї.

«Арбітраж, як спосіб вирішення спору, стає дедалі ефективнішим, прозорішим та менш витратним для бізнесу», – резюмувала Ольга Костишина.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів