Основна ідея правил КІК — прирівняти прибуток іноземної офшорної компанії до особистого доходу її засновника, власника або акціонера — Ярослав Новіков та Василь Скольський

«Новели українського законодавства щодо транскордонного бізнесу (КІК, визначення бенефіціарів, виплата дивідендів тощо)» — тема лекції адвокатів Ярослава Новікова та Василя Скольського.

Василь Скольський зосередив увагу слухачів Legal High School на темі контрольованих іноземних компаній (КІК). Він нагадав, що 16 січня 2021 року Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт Закону України №1210, що вносить зміни до Податкового кодексу України. Одна зі змін, передбачених цим законопроєктом, стосується саме впровадження правил КІК. Такі правила, за словами лектора, передбачають, що резиденти України (фізичні і юридичні особи) які володіють компаніями в інших країнах або фактично їх контролюють, можуть бути зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній. Відповідно до поточної редакції закону, правила КІК набули чинності з 1 січня 2021 року.

За словами Василя Скольського, використання КІК дозволяло компаніям уникати сплати податків у країні резидентності акціонера або співзасновника такої компанії, оскільки прибуток залишався в іноземних низькоподаткових юрисдикціях. У результаті бюджети деяких країн (у тому числі України та Російської Федерації) не отримували значні суми доходів. У відповідь на таку практику і були створені правила КІК, основна ідея яких — прирівняти прибуток іноземної офшорної компанії до особистого доходу її засновника, власника або акціонера.

При цьому лектор зазначив, що практика ця не нова — вперше подібні правила були введені у США ще 1962 року. Наразі багато розвинених країн у тій чи іншій формі запровадили правила КІК, хоча, на відміну від України, вони стосуються лише місцевих компаній, які володіють іноземними компаніями, а не фізичних осіб.

Василь Скольський проаналізував норми законодавства, що стосуються контролерів КІК, та вказав на ознаки контролю, за якими визначається особа-контролер. Принагідно він дав поради слухачам Legal High School щодо юридичного супроводу особи-контролера та надання необхідної звітної документації до українських податкових органів, а також стосовно ставок та особливостей оподаткування доходу від КІК.

Ярослав Новіков розповів про завдання адвоката із захисту клієнта, який володіє часткою в КІК. При цьому він підкреслив, що зміни до законодавства передбачають, у тому числі, й звільнення від оподаткування прибутку КІК, та окреслив умови, за наявності яких таке оподаткування не здійснюється.

Аналізуючи поняття активного та пасивного доходу від КІК, він наголосив, що якщо пасивний дохід контрольованої іноземної компанії становить понад 50% від усіх доходів особи, то він вважатиметься активним.

Лектор розповів про формулу розрахунку ефективної ставки оподаткування КІК та визначив умови, за яких дохід КІК не є об’єктом оподаткування. При цьому він зазначив, що контролююча особа — нерезидент України має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування, і навів перелік документів, які потрібно надати контролюючому органу з цією метою.

Особливу увагу він приділив складанню та подачі звітності по КІК і назвав необхідні документи, що подаються разом зі звітом. При цьому лектор відзначив, що за неподання або несвоєчасне подання звітності про КІК чинним законодавством передбачені суттєві штрафи.

Ярослав Новіков також зосередив увагу на діях адвокатів щодо оскарження рішень контролюючих органів унаслідок їх перевірок по наведених вище питаннях.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик