Сase study щодо врегулювання корпоративних спорів провели спікери LHS Олек-сандр Ніколайчик та Оксана Даскалюк

Що робити у випадку порушення умов акціонерної угоди та яким чином врегулювати корпоративний спір, пояснили у форматі case study слухачам Школи корпоративного права та M&A Legal High School Олександр Ніколайчик, партнер ЮФ Sayenko Kharenko, та Оксана Даскалюк, юрист ЮФ Sayenko Kharenko.
Олександр Ніколайчик пояснив основні концепції корпоративних конфліктів у спіль-них підприємствах (joint ventures). Одним із видів є ситуація «deadlock», в якій акціонери не можуть дійти згоди з приводу питання, щодо якого вони відмовились приймати рішення спі-льно, відповідно до договору. Прикладами ситуацій «дед-локу» може бути незгода акціоне-рів щодо залучення додаткового фінансування, укладення значного договору, проблеми рео-рганізаії та інші глобальні питання діяльності компанії, вирішення яких потребує участі всіх акціонерів. Другий вид — випадок порушення угоди акціонерів або «default». Порушення виникають через питання фінансування, зміни керівництва без узгодження (тобто якщо один акціонер здійснює зміну партнера без відома інших), у випадку «Change of control» (коли без погодження з іншою стороною змінюється бенефіціар одного з акціонерів) тощо.
Зазвичай при вирішенні ситуації «дед-локу» сторони спочатку вибирають механізми врегулювання за допомогою переговорів, що здатні ефективно вирішити конфлікт. У випад-ку незгоди сторони можуть передбачити механізми примусового виходу з компанії.
У випадку «дефолту» сторона, що не є порушником, може вимагати відшкодування збитків або викупу частини акціонера-порушника за зниженою ціною. Проблемним при реа-лізації першого способу є факт того, що у відносинах щодо управління підприємством буває складно довести суму збитків, у другому ж недолік такий — ніхто з акціонерів не хоче доб-ровільно покидати бізнес.
Лектори зазначили, що у випадку вирішення обох проблем («deadlock» і «default») бу-вають певні перешкоди. Так, часто трапляються випадки маніпуляції з ціною, адже вона зав-жди так чи інакше прив’язана до вартості компанії, а акціонер, що виходить з компанії, може мати певні засоби впливу як на її фінансове становище, так і на її фінансову звітність. Також частими бувають випадки виявлення небажання акціонерів виконувати процедуру вирішення конфлікту, що прописана в акціонерному договорі. Більше того, акціонер із сильнішим матеріальним становищем може досить часто самостійно провокувати ситуацію «deadlock» для того, щоб викупити частку міноритарія в бізнесі. Схожі маніпуляції можливі і у випадках «default».
Слухачам були запропоновані кілька практичних кейсів, у першому з яких мажоритар-ним акціонером виступив іноземний стратегічний інвестор, який придбав частку в українсь-кого партнера, а міноритарним акціонером — місцевий, який розвинув бізнес в Україні з ну-ля, продав пакет акцій та залишився виконавчим директором після продажу частки. У дру-гому кейсі було представлено 50/50 joint venture (спільне підприємство з рівним розподілом акцій між учасниками). У кожному з представлених кейсів лектори обговорили з аудиторією застосування різних механізмів вирішення ситуацій «deadlock» і постарались визначити най-більш доречні для кожної ситуації.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів