«Піаритися» на кримінальному провадженні варто тільки тоді, коли жертвою є не лише компанія, а й суспільство, — Сергій Лисенко

White Collar Crime: захист інтересів компанії в кримінальних провадженнях — тема лекції Сергія Лисенка, керуючого партнера GRAСERS Law Firm. Він розпочав з питань, присвячених правовій допомозі при проведенні слідчих дій (обшуки, виїмка документів, допити персоналу тощо), нагадавши слухачам спецкурсу, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Однією з таких слідчих дій є обшук. При цьому лектор наголосив, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Лектор сформулював практичні рекомендації правової допомоги при проведенні слідчих дій. Вона має полягати насамперед у перевірці ухвали (ухвала слідчого судді про проведення обшуку повинна містити: строк дії ухвали (не має перевищувати місяця з дати винесення ухвали); ким видана ухвала (за клопотанням кого видана (слідчого або прокурора), П.І.Б.); положення закону, на основі якого винесена ухвала (номер кримінального провадження, стисла фабула); помешкання, яке має бути піддане обшуку (точна адреса, власник приміщення); документи або ж речі, на які спрямований обшук).

Публічність. За словами Сергія Лисенка, будь-яка публічність стосовно обшуку повинна бути контрольованою. Це означає, що у компанії має бути вироблена РR-стратегія, яка будується на ставленні компанії до кримінального переслідування і на залученні суспільства до цієї історії. «Піаритися» на кримінальному провадженні варто тільки тоді, коли жертвою є не лише компанія, а й суспільство.

Як наголосив Сергій Лисенко, приблизно 60% слідчих дій, які ініціює слідчий, потрапляють у відкритий доступ — арешт майна, обшук, ініціювання експертиз, в якому позначено обвинувачення, тобто в чому слідчий підозрює посадових осіб компаній, і докази скоєння злочину. Маючи доступ до програми YouControl, в якій містяться актуальні досьє на компанію, та Єдиного реєстру досудових розслідувань журналісту чи блогеру, щоб написати цікаву статтю, залишається тільки дізнатися, які справи заведені на компанію, проаналізувати інформацію (хто акціонери, з якими компаніями є зв’язок, які були публічні заяви) та зіставити факти (в юридичній, фінансовій та публічній площині).

Принагідно лектор поділився із слухачами спецкурсу алгоритмом вибудовування комунікації зі ЗМІ та співробітниками компанії та вказав найпоширеніші помилки в ході такої комунікації.

Говорячи про арешт майна, лектор наголосив, що якщо арешт накладено з метою збереження речових доказів, кожна одиниця вилученого під час обшуку майна повинна мати доказове значення щодо фактів чи обставин, які є предметом розслідування в конкретному кримінальному провадженні, а в інших випадках — підлягати поверненню. Обов’язок довести істотне значення для кримінального провадження покладається на орган досудового розслідування, а ініціювати процес доказування — завдання адвоката.

Детально та із застосуванням практичних прикладів лектор розповів про особливості такої слідчої дії, як допит.

Розкриваючи тактику захисту, лектор розповів про секрети збору доказів, окресливши джерела інформації для адвоката. Сергій Лисенко радив слухачам не поспішати «розкривати карти», застосовувати надані нормами КПК України можливості та нестандартні підходи.

Лектор наголосив, що потерпілою у кримінальному провадженні може бути не лише фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, але й юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. При цьому він окреслив права потерпілого та підкреслив, що у разі невизнання особи потерпілою у кримінальному провадженні потрібно звертатися з додатковою заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні; отримати або пам’ятку про права, або ж постанову про відмову у визнанні потерпілим і у разі відмови — звертатися до слідчого судді та оскаржувати постанову в порядку статті 303 КПК України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів