Про «карантинне законодавство», а також підводні камені для платників податків та підготовку до оскарження йшлося у рамках лекції у Legal High School Лариси Антощук, керівника практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, адвоката. Вона нагадала, що 17 липня 2020 року набув чинності Закон України №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)».
Відповідно до положень цього закону, процесуальні строки, які автоматично продовжувались, тепер можуть бути поновлені або продовжені тільки за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки. При цьому процесуальні строки, які були подовжені відповідно до закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набуття чинності новим законом.
Відповідно впродовж цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), матимуть право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах.
Таким чином, наголосила лектор, після 6 серпня 2020 року процесуальні строки вже не продовжуються автоматично, незалежно від кінцевої дати карантину на території України, тоді як попереднім Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» було передбачено, що процесуальні строки розгляду справ у судах автоматично продовжувались на строк дії встановленого Кабінетом Міністрів карантину.
При цьому продовження строків оскарження на досудовому етапі, призупинення планових перевірок, робота у фіскальному спрямування все ще ведеться і бізнес повинен продумувати свої ходи на декілька кроків наперед, бо у разі якщо карантинні обмеження знімуть до кінця 2020 року планові податкові перевірки, які почнуться у другій половині року, будуть дуже суворими з точки зору потенційних донарахувань.
Лариса Антощук вважає найбільш позитивною зі змін, внесених так званим карантинним законодавством, норму закону №466-IX, відповідно до якої узаконено коригування до плану-графіка податкових перевірок лише двічі на рік — у першому та в другому кварталі (до 30 числа останнього квартального місяця). Перевірки по внесених підприємствах повинні початися не раніше за 1 липня (коригування першого кварталу) і не раніше за 1 жовтня (коригування другого кварталу). Отже, платник податків має змогу у судовому порядку оскаржити дії з коригування плану-графіка.
Розкриваючи питання судового захисту, лектор підкреслила, що у період карантину суди не припинили виконувати свою роботу. Органи судової влади продовжують розгляд справ. При цьому учасники справи мають можливість заявити клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із карантинними заходами та взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.
Принагідно спікер детально пояснила алгоритм організації подібних відеоконференцій та зазначила, що суди часто відмовляють у їх проведенні, адже на практиці може бути несумісність версій програмного забезпечення між судами, що створює перешкоди зі зв’язком та відеокартинкою.
Підсумовуючи, Лариса Антощук порадила учиняти активні дії щодо продовження строків (клопотання, заяви), користуватися можливістю подати онлайн процесуальні документи та докази в рамках адміністративних спорів через електронну поштою із накладенням ЕЦП на документи, а також використовувати можливість участі у форматі відеоконференції. Крім того, варто аналізувати запити податкового органу, законність проведення перевірок та можливі випадки порушень процесуальних прав сторони для цілей апеляційного, касаційного оскарження.
