Податки з дивідендів — тема лекції партнера Pavlenko Legal Group Дениса Майстренка

Податкові та валютні аспекти виплати дивідендів — у центрі уваги лектора LHS Дениса Майстренка, партнера Pavlenko Legal Group. Він почав лекцію з визначення поняття «дивіденди», яким відповідно до Податкового кодексу України є платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав на користь власника корпоративних прав. База для дивідендів розраховується за простою формулою: чистий прибуток мінус податки, збори та інші зобов’язання.

За словами лектора, вони можуть бути виплачені як з чистого прибутку за звітний рік, так і з нерозподіленого прибутку за минулі періоди. У той же час в акціонерних товариствах за відсутності чистого/нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу АТ або спеціального фонду (згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Періодичність виплати дивідендів за простими акціями законодавством не визначена, таким чином її може бути визначено статутом ТОВ щокварталу і навіть щомісяця. Розмір дивідендів встановлюється загальними зборами акціонерів.

Дивіденди можуть бути виплачені як у натуральній, так і в грошовій формі, але лектор не пригадує випадку, щоб їх виплачували в натуральній формі.

А чи можна не виплачувати дивіденди, поставив запитання лектор і відповів: якщо за результатами року підприємство не отримало бухгалтерського прибутку, дивіденди виплачуватися не повинні, за винятком власників привілейованих акцій.

Крім того, для АТ певні обмеження з виплати дивідендів встановлено статтею 31 Закону України «Про акціонерні товариства». Так, товариство не матиме права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

— товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку з припиненням їх участі в товаристві або правонаступниками учасників товариства;

— майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або його буде недостатньо у результаті прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.

З огляду на те, що зобов’язання з виплати дивідендів належить до грошових, то за їх порушення для підприємства настають наслідки, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних). Для господарських товариств, в яких є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно. Крім того, якщо у встановлений строк дивіденди не були виплачені акціонерним товариством, його посадові особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Говорячи про оподаткування дивідендів, лектор зазначив, що в разі прийняття рішення про виплату власне дивідендів і здійснення такої виплати в юридичної особи — платника податку на прибуток виникає обов’язок сплатити авансовий внесок з податку на прибуток — дивідендні аванси.

Сума дивідендного авансового внеску обчислюється за ставкою 18% і вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому такий внесок не зменшує суму дивідендів, що підлягає виплаті, і зараховується потім у рахунок сплати податку на прибуток.

За словами лектора, авансовий внесок не справляється, якщо виплата дивідендів відбувається:

— фізичною особою;

— платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування;

— платником єдиного податку;

— материнською компанією, якщо сума виплачених нею дивідендів не перевищує суму дивідендів, які вона отримала від інших осіб;

— інститутом спільного інвестування.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів